НЕ ВИХОВУЙТЕ ЛІТНІХ БАТЬКІВ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Почну з історії.

Цій жінці було близько п’ятдесяти років. Активна, весела, успішна – в неї виходило все, до чого вона бралася: сім’я, бізнес, дружба… Тільки одне її турбувало – батьки.

Вони якось швидко і різко постаріли. З активних та веселих перетворилися на тихих крохоборів. Коли вона влітала в їхню квартиру – вся у парфумах, планах, надіях, вони зустрічали її важким запахом приміщення, яке давно не провітрювали, і прокислої їжі.

Донька кидалася до холодильника, вигрібала з нього давно засохле, зацвіле, прокисле. Запов­нювала холодильник гарними баночками з готовою їжею з дорогого кафе.

Підходила до шафи, розвішувала на плічках обновки: татові сорочку, мамі халатик.

Батьки їй не суперечили. Дивилися на неї, завмерши. Нічого не казали.

І коли вона приїжджала до них у гості за тиждень-півтора, баночки з їжею з кафе залишалися стояти недоторкани...

Дякуємо!