НЕ ПЛАЧ, ЛЕРО

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Якось у темному барабані пральної машинки опинилося весільне вбрання.

Холодна і байдужа порожнина машинки заповни­лася легкими, мов мильна піна, органзою, фатином, мереживом, довгими стрічками з атласу, жорст­ким корсетом з найкоштовнішого оксамиту, шовком та рюшами. Навіть витончені рукавички, скроєні на замовлення для майбутньої нареченої, потрапили у центрифугу старенької пралки.

Не було необхідності прати святковий одяг! Ані сукню, ні рукавички жодного разу не зодягали, адже свято – пишне весілля дівчини – було ще попереду. Мало бути. Жодної плямки чи зачіпки, ані дірочки, ні відірваних ґудзиків та гачків. Усе було досконало. То як же вони тут опинилися, ці нові, благородні речі? Скільки пролежали в темряві, на самоті? Хто їх сюди поклав і навіщо?!

Лерочка була у тому прекрасному віці, коли вже задивлялася на хлопців та мріяла про заміжжя. Одного разу в...

Дякуємо!