НАШІ

Які слова потрібні на війні

І без яких не звариш навіть каші?

Веселі, підбадьорливі, сумні?

НАШІ.

– Повзу вночі, – розказує боєць, –

Тягну товариша. Довкола повно раші.

Ну, думаю, тут буде нам кінець…

І раптом – НАШІ!

Промовте: «НАШІ». Тепло як звучить!

У ньому сила, віра та опора.

– Нас НАШІ визволять. Не плач, дитино, цить.

І згине ця голодна вічно свора.

А он хлопчиська небо вже пасуть,

Хоч обережні сваряться мамаші.

– Вони позначені і кольором – як ртуть…

Це НАШІ!

НАШІ тримають Україну й нас:

Воюють, волонтерять, оперують…

Міцний країни нашої каркас

Народу, що «цапи» не завоюють!

А слово, що потрібне у тилу

На досить мирній українській паші?

Розчулюсь я і тихо прокажу:

– НАШІ.

І квіти є чужинські, є – свої.

Для українців – мальви, чорнобривці…

Тікайте геть, убогі москалі!

Он НАШІ вже на НАШІЙ щедрій нивці!