МУЗИКА

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Мандри, мандри... і так щовесни. Тільки-но на порослих чагарниками міських пагорбах зійде сніг, старий Олюсько бере свій ціпок, нехитрі гостинці в торбині й вирушає з міста. Перед тим одягає розкішний костюм, позичений у тутешнього товариша, краватку, зачісує свій неслухняний чуб, підстригає довгу бороду – і вже не Олюська-жебрака вони бачать, а ошатного пана, який гонорово крокує вулицею.

Друзі-жебраки щоразу глу­зують із нього: «Ото знайдеш собі колись міську кралю – і шукай вітру в полі». Але старий лише махає рукою, мовляв, не городіть дурниць, у кожного своє місце під сонцем. І вони йому вірять, бо ще не траплялося такого, аби Олюсько їм збрехав. Минає тиждень-другий – і на міській вуличці знову збирається натовп, щоб послухати проникливу мелодію його скрипки. Старі й малі, заможні та не вельми, чоловіки і жінки, панни та парубки – всі люб­лять...

Дякуємо!