МЕРТВА ДРУЖБА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Люба знала, що є бажання, яким не судилося справдитись. Одне з них, ніби замурзане малолітнє дівча, прослизнуло в її свідомість і длубало чи не щодня, бентежило та наганяло страху. Вона втратила спокій, бо не могла його вдовольнити – простягнути руку і доторкнутися, обійняти свою найкращу подругу.

Хоч скільки часу минуло, хоч як віддалились одна від одної, вона не могла заспокоїтись і все ще прагнула повернути Уляну. Уявляла, як вони раптом зустрінуться і пробачать одна одній все-все! Вони ж нерозлийвода, рідніші від рідних сестер. Стільки років дружили! А тоді день з ніччю змі­шався, і Уля, не зронивши ні слова, пішла в інший бік. Отак просто. Без пояснень чи звинувачень, здираючи з них обох давню дружбу, неначе шкіру, раз і назав­жди. Та ні, тепер навіть диво не в змозі їх примирити.

– А щоб тебе підняло і вертіло!

Люба здригнулася, ніби її розбудили. Занурена в розд...

Дякуємо!