Марія Макарчук: «Кажуть, я королева сала та м'яса»

Життєві історії

Марія Макарчук – українська фуд-блогерка з Рівного. Її YouTube-канал із рецептами має вже понад 2,8 млн підписників. Вона ділиться простими домашніми стравами, які легко повторити у власній кухні. «Моя фішка – закрутки. І, як кажуть, я королева сала та м’яса», – сказала нам Марія. В інтерв’ю для газети вона розповіла про свій шлях у блогінгу, поділилася сімейними кулінарними традиціями, улюбленими рецептами та тим, як приготування стало важливою частиною її життя.

– Розкажіть, будь ласка, з чого почалася ваша історія в кухні. Ви готуєте з дитинства?

– Так. Любов до кулінарії в мене ще з дитинства. Я завжди любила допомагати мамі в кухні. Якщо ми готувалися до якогось сімейного свята, то я щось готувала, а мама прибирала. Потім, уже коли була студенткою медичного, я почала знімати відео. Це було десь 12–14 років тому. Тоді тільки починав розвиватися YouTube. Один знайомий сказав мені: «Створи свій канал». Я навіть не думала довго, бо дуже любила готувати. Якраз тоді ми облаштували нову кухню вдома. Я вже підробляла, тож купила собі гарний посуд. Жила в місті, але сама я із села, тому щовихідних їздила до батьків і там почала знімати відео – одне на тиждень, просто на телефон. Пам’ятаю своє перше відео – тепер воно здається смішним, але тоді це було нормально. Я дивилася інших блогерів, шукала ідеї, вчилася. Тоді монетизація на YouTube була простішою, і мені сказали, що на цьому можна заробляти. За 10 місяців я принесла додому свої перші 100 доларів. Пам’ятаю, батьки були шоковані. Потім я купила камеру, почала вдосконалювати свій контент. Далі блогери, на яких я рівнялася, вже наслідували мене. Доволі швидко я здобула популярність на YouTube. Я ніколи ніде не навчалася ні кулінарії, ні блогерства. Просто робила все інтуїтивно і так, як мені подобалося.

– Як ви вигадуєте рецепти? Це сімейні страви чи власні експерименти?

– І те, і те. Моя мама неймовірно смачно готує – саме вона мене й навчила. Багато рецептів перейняла ще від бабусі. Я часто їжджу до мами в село, і ми разом відтворюємо ті страви, які я називаю «сільськими рецептами». Мені дуже хочеться популяризувати просту українську кухню – домашню, справжню, ту, на якій ми виросли. Звісно, ми трохи осучаснюємо рецепти, бо не все сьогодні можна приготувати так, як колись. Але хочеться зберегти саму суть цих страв. Це рецепти вареників, галушок та багато інших, про які тепер люди вже майже не знають. Наприклад, наша громада внесла до нематеріальної культурної спадщини бухтики – це щось схоже на ватрушки, але саме в нашому, локальному варіанті. Ця страва походить із нашого села. Багато рецептів мені також надсилають підписники. Я постійно щось шукаю, відроджую, спілкуюся з людьми, збираю ці історії й показую все це на своєму каналі Ukrainian Food. А якщо говорити про нові рецепти, то я люблю експериментувати. Можу побачити якусь ідею в інтернеті й переробити її під себе. Колись у мене було дуже багато авторських рецептів. Я взагалі люблю працювати зі смаками: можу відчинити холодильник, побачити звичайну капусту й одразу вигадати з неї щось цікаве.

– Є якісь смаки, які відразу повертають вас у дитинство?

– Так, таких страв у мене дуже багато. Наприклад, у нас готували клендики – це щось схоже на ліниві вареники з картоплі. Здебільшого це була пісна страва, але інколи до тіста додавали яйце й подавали їх зі шкварками. А ще – щіпанка. Це теж давня пісна страва – маленькі галушечки з прісного тіста, які подавали в маковій юшці. Дуже добре пам’ятаю ті довгі вечори, коли ще не було соціальних мереж. Мама замішувала тісто, бабуся сиділа й щипала маленькі галушечки, а ми їй допомагали. Для мене це надзвичайно теплі спогади з дитинства.

– Ваші діти теж люблять готувати?

– У мене хлопці-двійнята, але вони абсолютно різні. Один дуже любить готувати. Був період, коли він щотижня сам смажив млинці й носив їх до школи частувати друзів. Я думаю, це через атмосферу в сім’ї. У нас завжди були традиції: родинні вечері, святкові страви, спільне приготування. Для нас їжа – це не просто про те, щоб смачно поїсти. Це також про спілкування, про час, проведений разом, і теплі сімейні моменти. Наприклад, на Різдво ми завжди готуємо 12 пісних страв. Діти ростуть у цій атмосфері й бачать це.

– Крім блогу, у вас є ще й магазини. Як ви прийшли до цього? Розкажіть, будь ласка, трохи більше про цей досвід? 

– Ми орендуємо два маленькі продуктові магазини. Це почалося випадково: у селі закривали крамницю, і я вирішила взяти її в оренду. Я взагалі люблю торгувати. Ще студенткою продавала на ринку все: яблука, зелень, яйця, молочну продукцію. Ніколи нічого не привозила назад додому – усе вдавалося продати. Мені подобається спілкування з людьми, тому в магазинах я й досі сама закуповую продукцію, дивлюся, що потрібно покупцям, що їм цікаво. Хочеться, щоб навіть у селі було щось сучасне й незвичне: коктейлі для дітей, популярні іграшки, якісь смаколики чи новинки. Зараз це вже навіть складно назвати бізнесом, бо витрати надзвичайно великі – дорога оренда, електроенергія. Фактично все, що я заробляю, вкладаю назад. Але для мене ці магазини – це теж своєрідне хобі.

– А які сезонні продукти порадите купувати в червні?

– Молоду картоплю та полуницю. У нас навіть є сімейна традиція: на день народження мами, яке якраз у червні, ми завжди готуємо молоду картоплю. А з полуниці, наприклад, можна готувати вареники на парі – такі колись робила моя бабуся.

– Одразу стало цікаво, ви більше любите солодке чи солоне?

– Їсти я люблю все, але до солодкого в мене особлива любов. Водночас готувати найбільше люблю все-таки солоні страви: м’ясо, сало, різні закуски. 

– Які прості кулінарні поради або лайфхаки ви могли б дати господиням зі свого досвіду?

– Сметану, м’ясо й овочі я рекомендую купувати на ринках. Там вони зазвичай і дешевші, і, як на мене, якісніші та смачніші. Також я люблю готувати відразу багато. Наприклад, якщо ліплю вареники, то роблю їх одразу цілу шухляду, щоб раз замастити кухню борошном, потім прибрати і мати заготовки на декілька прийомів їжі наперед. 
Щодо кулінарних лайфхаків, то є один простий із яйцями. Щоб варене яйце можна було легко почистити, перед варінням достатньо легенько проколоти шкаралупу голкою. А ще я дуже люблю яйця пашот і готую їх максимально просто: у невеликій кількості води під кришкою, без усіх складних воронок і додаткових прийомів. У каструлю з киплячою водою просто обережно вибиваємо звичайне яйце, накриваємо – і воно доходить, ідеально рівненьке.

– А буває таке, що зовсім не хочеться готувати? Що тоді робите?

– Так, звісно, такі періоди бувають. Але навіть якщо я не в ресурсі або хтось несподівано заходить у гості, вдома є чим пригостити. Завжди маю заготовки. Люблю, щоб у морозильній камері був базовий запас: сирники, вареники, інколи котлети чи фрикадельки. Наприклад, сирники можна швидко дістати, запекти із соусом – і вже готова страва. Є й домашні консервації – рибні й овочеві закрутки, іноді навіть голубці або плов у банках. Також завжди маю сало. 

– Як війна вплинула на ваше життя і роботу?

– На початку війни ми з мамою організовували допомогу в селі: плели сітки, готували тушкованки для військових. Я збирала кошти через свої соцмережі, продавала збірники рецептів за донати, допомагала зі зборами. Зараз постійно підтримую благодійні ярмарки, поширюю збори, організовую розіграші за донати.

– Маріє, а що найбільше допомагає вам зараз триматися?

– Підтримка близьких і підписників. Я дуже люблю читати коментарі. Особливо на каналі Ukrainian Food. Люди пишуть великі тексти про те, як мої відео повертають їх у дитинство, нагадують їм про дім. Чимало з тих, хто зараз за кордоном, каже, що через ці відео ніби побував удома. Це дуже надихає. Я справді багато часу проводжу в соцмережах, бо стараюся все читати й відповідати особисто. У мене ніколи не було ні менеджера, ні помічника – всі мільйони коментарів проходять через мене. Звісно, не на всі я можу відповісти, але вподобайку поставлю кожному.

– Наприкінці невеличке бліцопитування. Продовжте, будь ласка, речення. Мої улюблені квіти – це…

– Тюльпани.

– Готувати для мене – це…

– Задоволення.

– Улюблена гра моїх синів...

– Футбол.

– Ідеальний сніданок для мене…

– Це тост з авокадо і яйцем пашот.

– Вільний час я люблю проводити…

– З родиною на пікніках і сімейних застіллях.

– Мене заспокоює…

– Читання коментарів.

– Якби я мала необмежені можливості, то…

– Закінчила б війну.

– Бажаю всім читачам…

– Миру.

Фото з архіву Марії Макарчук 

ЕКСКЛЮЗИВНІ РЕЦЕПТИ МАРІЇ МАКАРЧУК

Літній торт «Тирамісу» (без випікання)  

                                 
Інгредієнти: 36 штук печива «Савоярді», 300 г полуниці, 50 г цукру, 500 мл вершків 36% жирності, 500 г маскарпоне, 120 г цукрової пудри.                                                                                             
Приготування. Полуницю з цукром перебити блендером до стану однорідного пюре. Кожне печиво вмочити в полуничне пюре, але так, щоб воно не розмокло повністю. Окремо змішати маскарпоне з цукровою пудрою до гладкої кремової консистенції. Додати збиті вершки й акуратно перемішати, щоб крем залишився повітряним. 
Збирати десерт шарами: шар просоченого печива, зверху шар крему. Повторити ще раз, формуючи два повноцінні шари. Потримати торт у холодильнику дві-три години для стабілізації. Після охолодження можна подавати до столу.

М’ясний рулет        

                                                                                   
Інгредієнти: 500 г сальної сітки, 600 г свинячого фаршу, 300 г курячого фаршу, 500 г грибів, 2 цибулини, 20 мл олії, 20 г солі, 10 г спецій, 4 яйця, 150 г твердого сиру, мелений чорний перець і майонез до смаку.    

                                                                                                   
Приготування. Розпочинаємо з приготування млинців. У миску вибити яйця, додати майонез та перець, після цього все ретельно збити віничком або виделкою. Додати твердий сир, подрібнений на тертці з великими вічками, та ретельно перемішати до однорідності. Добре розігріти сковороду. Викласти в неї сирну масу тонким шаром. Смажити млинці на невеликому вогні, поки поверхня припинить бути липкою. Після цього обережно перекинути і підсмажити з іншого боку до ледь золотистого кольору. Найзручніше готувати в антипригарній сковорідці, але можна й у звичайній, змастивши її невеликою кількістю олії. 
Для начинки дрібно нарізати цибулю й обсмажити її на невеликій кількості олії до золотистого кольору. Додати печериці, нарізані дрібними кубиками, посолити до смаку і посмажити все разом до рум’яності. Готові гриби з цибулею залишити охолоджуватися. Тоді грибну суміш змішати з курячим та свинячим фаршем. Додати сіль, перець і приправу до м’яса, старанно вимішати фарш до однорідності. 
На робочій поверхні розкласти жирову сітку. Рівномірно викласти на неї підготовлений фарш, а зверху розмістити сирні млинці. Акуратно скрутити все в щільний рулет. Кожен загорнути в пергамент, а за бажання перев’язати ниткою вздовж усього рулету, щоб він краще тримав форму. Запікати рулети в духовці, розігрітій до 220 градусів, приблизно 10 хвилин. Потім зменшити температуру до 160 градусів і готувати ще 45 хвилин. Готовий рулет охолодити, поставити під прес та залишити в холодильнику на ніч. Після охолодження рулет добре триматиме форму і його можна буде нарізати та подавати до столу.

Більше рецептів читайте в газеті "Дуже смачно!". Газету можна придбати в усіх відділеннях АТ "Укрпошта". 

Історії з життя