МАЛЕНЬКА ВІДМОЧКА

Якби перший абзац оцієї розповіді прочитали молоді люди, то покрутити б пальцем біля скроні, а їхній регіт чули би за сотню метрів. Але якщо це прочитає старше покоління, то пригадає молодість і поблажливо всміхнеться! 

Ну ще б, до такого «ворожіння» вдавалися чи не всі совєцькі підлітки – коли в портфелику чи поштовій скриньці знаходили конверт без зворотної адреси. А всередині виведено кольоровими олівцями «пісьмо щастья». Саме так його й писали – рускі слова українськими літерами. Тремтячими рученятами, щоб ніхто не бачив, розгортали аркушик паперу, на якому здебільшого впізнавали почерк однокласниці. Очі вибирали незвичні, але напрочуд магічні слова «Єслі ти держиш в руках ето пісьмо, то нє смєй єво вибрасивать, перепіші трі раза і до трьох днєй тайно отдай тому, кого уважаешь. Вечєром перед сном задумай жєланіє на любимого парня, випєй трі стакана в...