ЛЮБИЙ ТАТУСЬ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Неприємний різкий запах, просто сморід перший почув сусід зверху, з п’ятого поверху... Петро Васильович Семчик жив на четвертому. «Жив»... «Був»… Які страшні слова! Для цього чоловіка, про якого йдеться в цій бувальщині, вже все – в минулому. Для нього вже все скінчилося... І страждання теж! Петро Васильович мало чим запам’ятався мешканцям будинку, хоч прожив у ньому сорок вісім років.

Знали, що він проживав сам-самісінький, що мав колись дружину і двох дітей. Старшу дочку і молодшого сина, такого схожого на нього як дві краплі води. Донька не була йому рідною. Пасербиця... Взяв жінку з дитиною, але любив і виховував її, як рідну. Виростив, виплекав, освіту дав. І вона, та чужа дитина, горнулася до нього, як до батька. Тільки любим татусем його називала, не інакше.

– Любий татусю!... Любий татусю! – щебетала, як ластівка, і лащилася до...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії