ЛИСТИ ДОДОМУ

Надворі було вогко і вітряно. Уночі пішов перший сніжок, який до ранку перетворився на маленькі озерця на дорозі. Вітер зривав із дерев останнє багряне листя, шалено ганяв його у дворі. Звичайний кінець листопада, осінь зиму зустрічає. Місто потроху огортали сутінки, помережані світлом вуличних ліхтарів і фар автівок.

Анна заварила собі чай із липового цвіту, сіла в улюблене крісло і загорнулась у теплий картатий плед. Такий самий чай їй заварювала бабуся в дитинстві, під час канікул у селі. Олександра Григорівна, а для рідних і близьких – Шурочка, сама збирала цвіт липи і сушила на сонечку у дворі, розклавши на газету, постелену у велике металеве деко. А потім заварювала запашний чай у невеликій каструлі, щоб вистачило всій гамірній родині, донькам та онукам.

Спогади родом зі щасливого дитинства огорнули Анну, наче той плед. Згадала про бабусин ридикюль із фото та документами. Захотілось перебрати оті папірці та світлини, д...