КАВА ВІД СНІЖАНИ

Сніжана стояла за прилавком затишного кафе і, користуючись хвилинним затишшям, відпочивала, поглядаючи у завіконня – там легко падав сніг, коли двері закладу відчинилися і в них, уже вдруге за цей день, зайшов той самий відвідувач.

Дівчина його запам’ятала ще з першого разу, адже було це лише дві години тому. Хлопець сів за столик, застелений чистою білосніжною скатертиною, й став чекати, коли до нього підійдуть. У залі було чимало відвідувачів, які пили каву та смакували добірною випічкою, адже це найкраще в місті кафе. Інші офіціанти були заклопотані виконанням своїх обов’язків, тому до молодого чоловіка знову випало йти їй.

Сніжана підійшла і за звичкою запитала:

– Чого бажаєте?

– Познайомитися з вами.

Звичайно, на курсах їх навчали, як діяти в таких випадках, але в житті все геть по-іншому, тож Сніжана знітилась.

– Перепрошую? Не зрозуміла?

– Все...