Катерина Євтушенко: «Коли я створюю щось прекрасне, це для мене щастя»

Життєві історії

Катерина Євтушенко – молода українська підприємниця з Дніпра. Її букети із зефіру вражають не лише неймовірною красою, а й неповторним смаком. Кондитерка-флористка проводить онлайн-курси, створює чудові композиції та встигає виховувати двох дітей. В інтерв’ю вона розповіла про свій шлях у кулінарному світі, виклики материнства та секрети створення унікальних зефірних букетів.

– Що надихнуло вас створювати букети із зефіру?

– Я дуже люблю готувати різні смаколики, особливо десерти та випічку. До кондитерства намагалась створити ютуб-канал, він добре розвивався, навіть приніс перші 10 доларів, але я вигоріла. Ти витрачаєш багато сил, енергії, коштів і хочеш, щоб це примножувалось, однак, на жаль, із каналом так не склалося. Потім, перед Великоднем, я спробувала спекти паски на продаж. Це ще було навесні 2022 року. Ця авантюра вийшла доволі прибутковою, і я подумала, чому б не розпочати кондитерську справу. Від цього я отримую неабияке задоволення та чималий прибуток. І якось я побачила квіти із зефіру в однієї з майстринь, тоді в Україні це була рідкість. Мене вразило, що таку красу можна їсти, і я почала пробувати готувати.

– Ви, крім успішної бізнесвумен, є ще й мамою двох діток. Розкажіть, як поєднуєте материнство з бізнесом? 

– Так, у мене є восьмирічна донька й однорічний синок. Для мене працювати в декреті – це як ковток свіжого повітря. Коли зʼявляється вільний час, а це тоді коли приїздить бабуся до онуків або коли діти сплять, я із задоволенням виготовляю квіти. Створення кожної пелюстки для мене – це щось неймовірне. Я з дитинства любила малювати, та й узагалі дуже творча людина, тож, коли я створюю щось прекрасне, це для мене щастя. Насправді, коли є допомога від близьких, можна працювати, навіть маючи діток, тим паче таких маленьких.        

                 
– Чи їдять ваші діти магазинні солодощі? Готуєте для них зефір / десерти? Можливо, є улюблені?

– Так, старша донька їсть магазинні солодощі. Зефір їла тільки тоді, коли я почала його виготовляти. Дуже любила полуничний, але потім припинила їсти. Тепер удома всі хочуть на десерт, «усе, що завгодно, тільки не зефір». Молодшому синові вже рік, він дуже просить скуштувати зефірні квіти, коли бачить їх. Декілька разів давала, але трішки, бо ще маленький, а там усе ж таки цукор. Донька обожнює все із шоколадом: чи то мафіни, чи млинці, чи панкейки – будь-що. Млинці в нас удома щоранку.

– Ви проводите навчальні курси. Розкажіть, як вирішили розпочати їх. 

– Попит породжує пропозицію – я так скажу. Вже ближче до зими мені почало писати дуже багато дівчат, які просили навчити їх зефірної флористики, і я вирішила створити свій онлайн-курс, на якому поділилась усім, що вмію. Його успішно придбало близько 100 дівчат. Я навіть провела два майстер-класи наживо, коли вже була вагітною вдруге. Тому моя викладацька діяльність зараз трохи на паузі, бо вагітність і народження дитинки забирають багато сил, а я насамперед мама, а вже потім жінка, яка працює. Водночас я неодмінно повернусь до цього найближчим часом.

– Який ваш улюблений рецепт із зефіру?

– За роки роботи із зефіром можу сказати, що правильний рецепт для цих квітів надзвичайно важливий. Я пробувала працювати на заварній технології, класичній і готувала зефір на яблучному соку. На смак обожнюю зефір за заварною технологією, працювати з квітами зручніше за рецептом класичної технології, а ідеальні гладенькі квіти виходять за рецептом на соку, але для мене такий зефір найменш смачний. 

– Чи є у вас невдачі, пов’язані з роботою?

– Мабуть, найбільший біль для зефірного флориста, коли букет не доїде поштою або коли забула про замовлення чи щось наплутала. Усі ми люди, і в мене таке теж було, дякувати Богу, лише декілька разів. Одного разу я виготовила композицію в тубусі, і вона доїхала в неналежному вигляді, повертала кошти покупцеві, була неприємна ситуація, тому більше в тубусі я не відправляла. Також пам’ятаю, як одного разу я загубила замовлення. Добре, що дівчина написала зранку, щоб нагадати мені, тому я швидко виконала замовлення, проте відправила трохи пізніше. Було дуже стресово. Водночас із кожною помилкою я отримувала цінний урок для себе.

– Як сім’я ставиться до вашого креативного бізнесу?

– Чоловік мене підтримує і завжди підтримував у всіх моїх починаннях. На початку шляху він допоміг мені закупити все потрібне для роботи: інгредієнти, інвентар, міксер планетарний також. Якщо треба перетерти яблука через сито, чоловік залюбки допоможе, бо це непросто. Квіти, щоправда, не хоче виготовляти (сміється – ред.). Мама завжди допомагає з дітьми, коли я прошу, особливо перед великими святами, коли неймовірно багато замовлень. Сама я б не впоралася. 

– Чи допомагають вам діти у творчості? 

– Діти не допомагають. Донька декілька разів просила залишити для неї зефірну масу і намагалася з неї створити квіти, їй сподобалося. Але зефір – це такий десерт, з яким треба вміти працювати швидко, дитині це важкувато. Думаю, все ще попереду. 

– Які поради ви можете дати іншим жінкам, які мріють поєднувати підприємництво та сімейне життя?

– Не зациклюватися на домашніх справах і родині. Розвиватися, робити те, що подобається, не боятися починати щось нове та не соромитись просити про допомогу близьких. 

– Як велика війна вплинула на вашу діяльність?

– Війна поставила паузу на розвитку бізнесу і загалом на житті. Живемо тут і зараз з вірою в мирне майбутнє. 

– Які ви маєте плани щодо розвитку бізнесу найближчим часом?

– Наразі з огляду на ситуацію в Україні я просто працюю, створюю смачні букети для своїх замовників, не плануючи нічого. 

– Наприкінці невелике бліцопитування. Продовжте, будь ласка, речення. Мій ідеальний день розпочинається… 

– З кави в тиші.

– Найбільше я люблю у своїх дітях..

– Щирість та життєрадісність, незважаючи на обставини. 

– Коли виготовляю зефірний букет, я завжди думаю…

– «Це що, я таке вмію?». Я шокована, що я таке роблю власними руками.

– Моя найбільша суперсила як матері та підприємниці – …

– Тримати баланс між увагою і турботою до дітей та виконаними замовленнями. Треба просто менше спати (сміється – ред.).

– Якби я не виготовляла букети із зефіру…

– Я б працювала на нудній роботі, адже бухгалтер за освітою. 

– Найбільша радість у моєму житті – …

– Це моя родина.

– Коли клієнти бачать мої букети, вони…

– Зазвичай у захваті та здивовані, що це зефір.

– Найскладніше в моїй роботі – це…

– Швидко виготовити квіти, поки зефірна маса не застигла.

– За п’ять років я бачу себе…

– Власницею кавʼярні або кондитерської студії, де можна проводити майстер-класи.

– Якби я мала необмежені можливості, то…

– Зробила б усе, щоб люди жили мирно.

– Бажаю всім читачам…

– Щоб їхні десерти завжди вдавалися з першого разу.

ЕКСКЛЮЗИВНІ РЕЦЕПТИ КАТЕРИНИ ЄВТУШЕНКО

Пряничний будиночок  

                                                                       
Інгредієнти: (на тісто для будиночка завбільшки 20 х 22): 200 г масла, 500 г меду, 250 г цукру, кілограм борошна, 20 г розпушувача, 20–30 г прянощів (імбиру, кориці, мускатного горіха); (на карамель) 10 ст. л. води, 10 ст. л. цукру, дрібка лимонної кислоти; (на глазур) 3 яєчних білки, 400 г цукрової пудри, столова ложка крохмалю, столова ложка лимонного соку.                                                                  

Приготування.

Приготування тіста. У сотейнику змішати масло, мед та цукор. Нагрівати, постійно помішуючи, щоб інгредієнти поєдналися. Відставити і дати охолонути. Тим часом просіяти борошно, додати спеції (імбир, кориця, мускатний горіх) та розпушувач. Перемішати сухі інгредієнти. Влити охолоджену солодку суміш. Замісити тісто (спочатку воно розсипається, але за п’ять хвилин стає еластичним). Розкачати тісто на пергаменті, бажано, щоб під ним був силіконовий килимок. Вирізати деталі будиночків за шаблоном (їх можна роздрукувати з інтернету). Зробити імітацію цегли лінійкою. Вирізати вікна, двері, інші деталі. Випікати за температури 180 градусів п’ять-сім хвилин. Одразу після виймання притиснути ножем, щоб деталі будиночка були рівними. 
Приготування карамелі для склеювання: у сотейник всипати цукор, додати воду та трохи лимонної кислоти. Поварити карамель, помішуючи. Її треба використати для склеювання деталей і заливання вікон (це варто робити на силіконовому килимку). 
Приготування білої глазурі: відокремити білки від жовтків, влити лимонний сік до білків, змішати цукрову пудру з крохмалем, збити білки, поступово додаючи цукрову пудру.

Оздоблення: приготувати зелену глазур для ялинок (до білої глазурі додати харчовий барвник), прикрасити будиночки глазур’ю та додати декор (цукати, цукерки, мармелад).

Печиво на жовтках для зефіросендвічів

Інгредієнти:

200 г м’якого масла (завчасно дістати з холодильника), 2 жовтки, 300 г борошна, 90 г цукрової пудри, 10 г ванільного цукру, дрібка солі. 

Приготування.

Змішати розм’якшене масло з усіма сухими інгредієнтами, потім додати до маси жовтки (можна закинути все в діжу планетарного міксера, швидко і мінімум зусиль). Між двома листами пергаменту розкачати тісто в пласт завтовшки 0,5 см. Залишити в холодильнику на годину. Дістати охолоджене тісто і сформувати з нього печиво просто на пергаменті. Випікати за температури 180 градусів до золотистого кольору. Готове, ще гаряче печиво перекласти на дощечку чи в тарілку, бо воно стане надзвичайно крихким, коли охолоне. Поміж двома штучками печива покласти зефір. 

Полуничний зефір (заварна технологія)

Інгредієнти:

(на меренгу) 10 г альбуміну + 60 г води (або 70 г білка), 70 г цукру, дрібка лимонної кислоти; (на сироп) 80 г води, 9 г агар-агару (1200 сили), 200 г полуничного пюре або 100 г яблучного + 100 г полуничного, 230 г цукру, 50 г глюкозного сиропу або стільки ж цукру, ванільний цукор.                                                                                                 

Приготування.

У діжу міксера насипати альбумін, залити його водою кімнатної температури і збити віничком до утворення піни. Залишити на 30 хвилин. У сотейник викласти полуничне пюре (або яблучне та полуничне), налити воду, ретельно перемішати. До пюре з водою всипати агар-агар, ретельно перемішати, щоб утворилася однорідна маса. Всипати цукор, додати ванілін або ванільний цукор. Усе перемішати. Поставити сотейник на вогонь. Інтенсивно помішуючи, довести до кипіння. Коли сироп починає кипіти, потрібно зменшити температуру плити з 10 до 8, у мене індукція. З моменту закипання потрібно запустити таймер на телефоні на шість хвилин. Коли мине три хвилини, увімкнути міксер і почати збивати альбумін на піну. Всипати цукор для меренги до альбуміну. Поки збивається меренга до стану пташиного клюва, сироп вариться (до 104 градусів). Коли меренга збита і сироп став прозорим (має температуру 104 градуси), треба почати його вливати тонкою цівкою по стінці діжі міксера в меренгу (в цей час зазвичай мій таймер добігає кінця, але у всіх плити і міксери різні, тож дивіться за станом меренги та сиропу). Далі потрібно збивати зефірну масу доти, доки побачите печерок, поки масу почне кидати по діжі. Все, зефір готовий. Тепер слід швидко перекласти його в мішок і витискати на папір. Готовий зефір потрібно витримати в сухому теплому приміщенні щонайменше вісім годин. Після цього з’єднати дві частинки зефіру докупи (а можна й не з’єднувати) та обсипати його сумішшю цукрової пудри і кукурудзяного крохмалю. Зберігати в закритій сухій тарі.    

Більше рецептів автора можна прочитати в газеті "Дуже смачно!".  Видання виходить у світ щомісяця. Формат А3, 8 сторінок. Передплатний індекс - 99715. 

Історії з життя