ГРА

Людмила вийшла з під’їзду. Вулиця зустріла її прохолодою та осіннім дощем. Жінка любила осінь, незважаючи на те, що надворі вогко. Дехто говорить, що з початком осені зупиняється життя. Людмилі здавалося навпаки, що лише з настанням вересня розпочинається її сезон. Жінці подобалося ходити вулицями рідного міста, насолоджуватися легким осіннім вітром, споглядати жовтизну опалого листя. З осінню в Люди було пов’язано дуже багато спогадів: одруження, народження двох дітей та й, власне кажучи, початок її життя, вільного життя.

Попереду були вихідні. Жінка хотіла приготувати особливі страви для своїх дітей. У робочі будні було мало вільного часу, щоб присвятити його дітям. Людмила вдихнула на повні груди доволі холодне повітря, усміхнулася і зробила декілька кроків від будинку. На мить боковим зором вона вловила постать у капюшоні, що попрямувала за дитячий майданчик. Силует здався жінці досить знайомим, і щось на підсвідомому рівні її...