Життєві історії
ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ
Вона прокинулася від скреготіння гілки об вікно.
«Шкряб, шкря-я-яб…» – це значить, що за вікном дуже сильний вітер, бо зазвичай гілка абрикосового дерева до її вікна на другому поверсі не дістає. Іруся розплющила очі, потягнулася, відкинула ковдру і підняла свою довгу неперевершену ніжку.
«О, треба записатися на педикюр, бо денеде на пальчиках облущився червоний лак. Треба бути гарною хоч коли. Може, все ж таки він отямиться і приїде… До неї…» – подумала пані, піднялася і боса навшпиньках підійшла до вікна.
Сіроважкепохмуре небо. Ніякого натяку на хоч малесенький промінчик сонечка сьогодні. Осінньонуднонабридливий дощ барабанить по склу, гілка час від часу гидко торкається віконного скла. Все разом утворює якийсь природний оркестр із сіросумнохолодним настроєм. Ще й на даху її жовтої автівки опале сіре листя утворило брудний килим. Треба вийти на десять хвилин раніше, ніж зазвичай, і прибрати цей бруд – в офіс запізнюватися негарно.
Іруся зібрала своє довге хвилясте волосся на маківці у високу «фортецю». Тільки в неї виходила така споруда без додаткових шпильок. Перевірила на телефоні неприйняті смс і зітхнула. Колись її ранок починався з «Доброго ранку, моя кицю»… Сьогодні – лише новини. Страшні новини. Російська ракета влучила в багатоповерхівку в Тернополі. Багато загиблих, ще більше поранених. Злість, розпач, ненависть, безпорадність… Неможливо описати той гнів до агресорів і жаль до загиблих та їхніх рідних, неможливо нічим допомогти тим, хто після цього ранку залишився без житла й потрапив у категорію безхатьків. Цікаво, скільки мільйонів українців за чотири роки війни залишилися сам на сам зі своєю бідою: хтось втратив рідних, у когось близькі стали інвалідами, хтось залишився без житла… Дякувати Богу, її, точніше їхній, син навчається за кордоном і його не стосується цей жах. А її? Звичайно. Стосується. Як і всіх. Скільки там залишилося українців на території України? Іруся загуглила і побачила цифру – «32,9 млн зареєстровано в Україні, 5,6 млн – біженці чи перебувають за кордоном». Вона набрала ще одне запитання і отримала відповідь: «На літо 2025 року офіційно зафіксовано 4,5 млн внутрішньо переміщених осіб».
Очі заповнилися сльозами, літери на екрані телефона розпливлися, й Іруся відчула себе мікрокраплинкою в жовто-блакитному океані болю. Вона на самому початку війни 2014 року разом із чоловіком і сином переїхала з небезпечного сходу до столиці. Чоловік вступив до лав ЗСУ, бо тільки там для них було фінансове джерело й там він і зробив непогану кар’єру. Сина відправили вчитися до Відня. А вона жила тут, у великому домі в передмісті Києва, та була сімейним тилом, моральною підтримкою, хоч і не у своєму, хоч і в тимчасовому домі. Ще місяць тому це все ще було.
Місяць тому Іруся планувала якось гарно, як зараз модно, розповісти Едикові про її вагітність, коли він приїде додому на кілька днів.
«Краще показати тест із двома смужками вдома, а може, у Карпатах, де забронювали хатинку, а може, ось просто зараз вислати йому фото телефоном…» – крутилися різні варіанти в голові, а на обличчі сяяла усмішка.
Сумніви, звичайно, були щодо народження пізньої дитини. Їм по сорок п’ять, синові – двадцять три. Але ж, якщо Бог це дав, то не просто так.
Ось і настав той довгоочікуваний день Едикової відпустки.
Із самого ранку господиня смажила м’ясо, запікала овочі в електрогрилі, готувала його улюблений тирамісу. В оселі спочатку був запах м’яса, потім – ванілі, а згодом усе поглинулося у витяжці й залишився тільки аромат білих хризантем, які Іруся назбирала у своєму саду та розставила у вазах на підлозі на всьому першому поверсі.
Між приготуванням їжі та прибиранням встигла поговорити за допомогою відеозв’язку із сином, розповісти йому про відпустку тата і про хатинку в Карпатах, запитати про навчання і про наявність грошей, відправила повітряний поцілунок і продовжила приготування.
Коли вона виконала всі свої завдання, піднялася на другий поверх, одягла гарненьку коротеньку домашню сукню лавандового кольору, яка дуже вигідно ві...
Дякуємо за вашу передплату онлайн!
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
Життєві історії
Життєві історії

