ДЯКУЮ, БРАТЕ!

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Його звали Роман. Він народився в січні й мав типові зимові риси обличчя: глибокі сині очі, густе чорне волосся та білу, майже прозору шкіру. У дитинстві на Романа всі задивлялися, примовляючи: «Тьху, тьху, тьху! Яке ж чудове маля!». І справді, ним неможливо було не милуватися: не дитина, а лялька.

І все б нічого, та для мами Євгенії Роман завжди був «не»: недостатньо гарний, недостатньо слухняний, недостатньо чемний, недостатньо розумний. Цих «не» було стільки, що Роман з юних років розумів: його мамі не поталанило з ним. Усі зауваження матері мали неабиякий вплив на хлопця. Він не міг зробити й кроку, щоб не отримати чергової порції критики. До середніх класів матір настільки затюкала Романа, що й оточення сприймало його так само – вічний зубрило, невдаха і тюхтій. Він і сам почувався таким. Про вроду годі й говорити, вона теж ніби зотліла чи вицвіла під дією матер...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії