ДВI МАРТИ

Щоправда, вивчилась, уже працювала, коли вийшла заміж за свого коханого Ореста. У подружжя народилася донька. Чоловік дуже кохав дружину Марту, на її честь і доньку назвали Мартою.

Та-от біда: чоловік невдовзі важко захворів і відійшов у засвіти.

Молода мати і донька залишилися удвох. Усе своє життя жінка присвятила рідній кровиночці. Щоб краще влаштувати доньчине життя, жінка завербувалась на роботу на Північ. Донька спочатку була вдома з чоловіковими батьками, а як їх не стало, Марта забрала дівчинку до себе. На Півночі затрималася, адже робота грошовита. Дівчина вже вивчилась, працювала. Усе було непогано, та не складалося в неї особисте життя. І непогана із себе, і характер лагідний та поступливий, але ніяк... Мати дуже переживала через це, бо, як і завжди, думала лише про доньку...

Випадково жінка дізналася, що її люба донечка потай листується з чоловіком, який перебуває в місцях позбавлення волі. Стало лячно, мабуть, іще...