Історія з життя

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ГАЗЕТУ "ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ"

Стара Коржиха готувалася ніби до Великодня. Ба, ні, бо ж Великдень не настає несподівано, є час встигнути все приготувати. А тут за пів дня треба впоратись. Критичним оком глипнула на свою оселю – вбого. Ну, не зовсім, бо ж поруч стоїть нова, гарна хата, а ця, стара, слугувала кухнею.

Коржиха звикла там лиш спати, а тут усе інше: варити, прати, відпочивати, їсти, курчат гріти, кота жаліти, із сусідами гомоніти, сестру з родиною чествувати... Тобто в старій хаті вона таки жила. У новій лиш ночувала. І то не завжди. Якби не стара піч, то би й узимку тут спала. У новій є газ, конвектор, у старій газовики не дозволили навіть труби провести: небезпечно. Тому все літо спала в кухні, а на зиму йшла до великої хати, ніби примусові роботи виконувати. Навіть у думках не було того, щоб назавжди вибратися зі старої хати, не те що її розвалити. Тут їй було добре. Тут вони жили щасливо, хоч і недовго з чоловіком, звідси поховала батьків, тут вик...

Дякуємо!