ДОРОГА ДОДОМУ

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

– А пам’ятаєш, Любо, як у десять зліпив кухлика глиняного, великого, щоб чаю побільше? Збоку котика приклеїв. Ще й вуса продряпав, – Марія усміхнулась світло, глянула на Любу майже прозорими очима. Звично примружила мутне ліве око, яке нічого не бачило. – Ворота наші як розписав, то все село приходило дивитися на ту чудасію. Таких квітів навіть у городі не побачиш.

– А як тебе, Любо, до школи водив, що тобі всі дівчата заздрили, бо брат і красень, і розумник, – вела своє Марія і помалу дріботіла ногами. Перші приморозки вкрили сивим нальотом інею густу, ще зелену траву вздовж стежки. Напівпрозорі стебла застигли крихким частоколом у німому очікуванні.

– А пам’ятаєш, як він бабині пироги з горохом любив? Тепер таких не печуть, – Марія знов усміхнулась, дивлячись прозорими очима кудись всередину, в щось тепле і світле. Ї...

Дякуємо за передплату життєвих історій онлайн!