ДИВО НА РІЗДВО

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

На годиннику була майже дванадцята. Святвечір плавно переходив у день Різдва Христового. Саме про це щойно сповістили ведучі радіошоу, яке Андрій слухав за кермом.

Ніч видалася ясна. Падав тихий мерехтливий сніжок. Дорога була порожня і надворі ні душі. Зрозуміло, вже комендантська година. Електричні вогники у вік­нах будинків нагадували про теп­ло, свято і гостинність, про звичаї і колядки. А в його квартирі вже друге Різдво порожньо і тихо. Звісно, сам у всьому винен. Не такий, як їй треба, неуважний і завжди втомлений, ще й робота в нього на першому місці. Тепер на Різдво його чекають лише мама з татом. До них він поїде завтра. А сьогодні пізня вечеря і сон. Хоча спати після добового чергування у відділку зовсім не хотілося. День видався спокійним і майже безпроблемним. Мабуть, усі неадекватні та злочинні елементи міста вирішили трохи понудьгувати на свята. Таке траплялося...

Дякуємо!