ДЕСЬ ТАМ, У КИЄВІ

– Не маєш із ким поговорити? Сядь навпроти великого дзеркала. Дивись тій дурепі просто у вічі й говори все те, що пишеш в інтернеті на своїй сторінці, – Соломія нетямилась від люті.

Мало в неї своїх проблем, то ще й мама пиляє, що її улюблениця, а Соломії – молодша сестра розпустила нюні на весь світ про зраду чоловіка. Віршики примітивні пише, ліпить їх до світлин, де вони удвох, розповідає, яке в них було неземне кохання, як вона за ним сумує, як побива­ється і ладна йому все пробачити. Дитячий садочок, тьху.

Соломії вже набридло до чортиків няньчити молодшу на рік Валентину та старшу на 17 років маму. Не її, Соломії, провина, що мама після школи вискочила заміж, бо «так сталось», не її провина, що за рік народила друге дитя, не її провина, що батько, такий же молодий дурень, який був неготовий до сім’ї, чкурнув світ за очі. Провина Соломії в тому, що вона росла сильною – н...