Життєва історія

Вона заплющує очі та тремтить від страху й зачудування: сьогодні вперше з колежанкою вирішили покататися на «Чортовому колесі», коли прогулювалися містом. Відчуває, як поволі відривається від землі й метр за метром піднімається високо, до самісіньких хмар. Розплющила очі, коли вже була на вершечку, – ой, леле!

Страшно й водночас прекрасно бачити місто з висоти пташиного польоту, споглядати шпилі церков, помаранчеву черепицю будинків, зелені вершечки дерев і людей – малесеньких, ніби комахи, які можуть уміститися в її долоні. Зрештою, колись для неї люди були наче ті комашки – бавилася їхніми долями, не думаючи про чужі почуття…

…Краєвид, який відкривався перед її зором, захоплював, лякав, змушував надовго запам’ятати емоції, які вона переживала тієї миті. Часто, коли прагнула чогось у своєму житті, сумнівалася, згадувала той епізод із «Чортовим колесом» і гов...