ЦЕ ЯКИЙСЬ ТРЕШ!

То справді був якийсь особливий вечір. Ніби й нічого незвичного, але Тараса не покидало дивне відчуття того, що щось неодмінно має статися. Він прийшов із тренування, приготував собі протеїновий коктейль з молока, яєць та бананів. І, зручно вмостившись на дивані у своїй кімнаті, насолоджувався улюбленим напоєм.

– Трясця, – враз промайнула думка в його голові (тут варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну хлопець дав собі слово, що відтепер якщо і вживатиме лайку у своєму лексиконі, то лише українською).

– Завтра ж – четвер, перший урок – українська література. Мариночка (так він називав Марину Олексіївну, класну керівничку) точно мене питатиме, цього разу вже «не пронесе», – подумав Тарас і неохоче, та все ж почав дізнаватися, що ж задали з літератури.

– О, норм! Остап Вишня «Письменники», – втішився ю...