Життєві історії
ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн
Мартин змалечку мав вдачу тиху та лагідну, як погожий день ранньої осені. Щоб десь та якусь капость утнути чи збитків завдати, як його друзяки, то ніколи. Пішов на строкову службу до війська, і побратими відразу дали прізвисько – Монах. За те, що до дівчат не бігав у самоволку і завжди мирно залагоджував конфлікти, а не з кулаками, як решта хлопців.
– Таких майже не залишилось, – дружньо плескали Мартина по плечах. – Ти – останній з могікан…
Повернувся додому після служби. Влаштувався до місцевого фермера комбайнером, бо добре розумівся на сучасній техніці. Робота сезонна. Тож, коли закінчились жнива, стало Мартинові нудно. Друзі потягнули за собою до сільського клубу. Там він побачив Анну… І пропав! Невисока, смаглява, із чорним смоляним волоссям, сплетеним у косу. Стояла в гурті дівчат і сміялась. Сяяли великі темні очі. Сяяло вродливе личк...
Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
Життєві історії
Життєві історії

