БІГ ІЗ ПЕРЕШКОДАМИ

ГАЗЕТА «ЖИТТЯ. ІСТОРІЇ»

Вікторія СЕМЕНЕНКО

01 червня 21:18

538

Джерело: Газета «ЖИТТЯ. ІСТОРІЇ»

Історія з життя

Уже тиждень працівники в офісі гудуть, як бджоли у вулику. Звістка про Оксанину вагітність швидко розлетілася.

На дівчину дивилися спідлоба. Розглядали її фігуру, шукаючи зміни. І намагалися вирахувати термін вагітності. Особливо уважно зупиняли свій погляд на животі, аби визначити, чи він уже збільшився. І всі чекали, коли ж на пальці у дівчини з’явиться обручка й вона стане сімейною жінкою, а отже, перестане наполегливо топтати кар’єрну стежку, втихомирить свої амбіції, працюватиме з меншою віддачею.

Та Оксану влаштовували вільні стосунки із Дмитром, вона поки не горіла бажанням виходити заміж, а на дивне прагнення жінок-колег швидше отримати штамп у паспорті лишень усміхалася.

Оксані довелося змінити свій гардероб – замість класичних спідниць і суконь її шафу заполонили широкі сарафани, футболки, яскраві сукні з легкої тканини. Її стиль став протилежним до того, яким був до вагітності. Добре, що на роботі немає дрес-коду.

Заздрісні колеги Оксанки почали мітити на її місце. Та настільки старанно це робили, що навіть не знали, за який бік ущипнути, яку підставу влаштувати. Перша кандидатка навіть умовила свого колишнього «вийти із мозкового штурму» і всю відповідальність покласти на плечі Оксанки, мовляв, це її прямий обов’язок.

А втім, це дівчину тішило. Вона з радістю слухала колегу, однак останнім часом його ідеї не збігалися з більшістю ідей колективу. І попри те що він обіймав вищу посаду, Оксана все ж таки шукала переконливі аргументи.

– Ви знаєте, ще й не такі завдання ставили переді мною. Я працюватиму за своїм планом, – сказала рішуче на робочій зустрічі й одразу взялася до справи.

Та план колеги був іншим. Він натякав на те, що Оксана провалить завдання, що їй незабаром потрібно йти в декрет, брати на себе меншу відповідальність. А все задля того, щоб «протягнути» на Оксанине місце свою колишню коханку, де та лише отримуватиме заробітну плату, а особливих зусиль не докладатиме.

– А я не планую йти у декрет! – оголосила Оксана всім на наступній зустрічі. – У мене багато планів, ідей, які я повинна втілити. У декрет піде моя мама, а я працюватиму. І те, що я відстоюю свою позицію, зовсім не пов’язане з вагітністю. Я завжди була категоричною.

Нова інформація швидко облетіла кабінети. Але бажання в кандидатки номер один посісти місце Оксани аж ніяк не відпало. Вона, навпаки, почала вигадувати нові методи, щоб нарешті досягти свого. Нові палиці в колеса, нові чутки, нові підстави. Саме так улюблена робота дівчини перетворювалася на біг із перешкодами. Та сходити з дистанції Оксана не мала наміру. Так, вона не любила, коли на її шляху виникали перепони. Проте найбільше вона не любила програвати, тому прийняла гру конкурентки, в якій запроваджувала власні правила.

Роботу, за яку відповідала, Оксана виконала на високому рівні. Вона і колеги це чудово розуміли, хоча колишній хлопець кандидатки номер один почав шукати недоліки, на які публічно вказував.

– У кожній роботі можна знайти недопрацювання. Навіть у твоїй. Моя робота відкрита і публічна, чого не скажеш про твою, – Оксана була прямолінійною, і її найменше цікавило те, які ще чутки поширяться.

Активність жінки не знижувалася, чим вона сердила свою конкурентку. І ще тішилася своєю вагітністю. Прислухалася до змін у тілі, гладила живіт, розповідала казки, вечорами просила Дмитра легенько масажувати їй спину.

– Усе в нас вийде, доню. Ми з тобою не здаємося, чуєш?! Ми сильні, – казала своїй майбутній донечці.

І ще вони з чоловіком не могли визначитися з іменем.

– Мені подобається ім’я Варвара. Буде така ж працьовита і творча, як я, – казала Оксана.

– Може, ліпше Леся? Гостинна і товариська, розважлива і відповідальна, – читав Дмитро значення імені.

– Ні, тільки не Леся. У мене інші асоціації з цим іменем.

– Оксано, тобі за два місяці народжувати, а ми досі не можемо визначитися.

За два місяці у сім’ї з’явилася Марійка. Молоді батьки не могли натішитися своїм чадом. І хоча обоє були зайняті, донька в них завжди на першому місці. Оксана далі працювала й досягала успіхів, адже знала: щоб допомогти донечці стати успішною і щасливою у майбутньому, потрібно докладати зусиль.