БАЛАДА ПРО СОН

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Блукає сон кімнатами просторого будинку маревом ночі. Зупинився під пильним поглядом господині. Приспустився недовірою на плечі. Ні, їй не спиться. І очей не зімкнула. Ніби наказувала собі:

– Не спати. Ти маєш пильнувати. Хто, як не ти? Чоловік у нічну зміну. 

Боялася, щоб сон нишком не окутував очі, то дивилася невпевнено у вікно. Так, справді, вона не може спати в передчутті сирени.

– Нехай хоч дитина трішки поспить, бо, як тривога, таки доведеться будити, – переконливо говорила пошепки. 

Сон, що так і ходить кімнатою, нехай спокутує лише дівочі мрії до ранку, поки сонце не зійшло. От ті мрії. А які вони, дівочі? Чи судилося Тетяні, щоб вони здійснилися? 

Дивним виявилося її життя. Уже немолодою заїхала далеко від краю, де народилася. В юн...

Дякуємо!