БАБУСИНІ РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Самотнє хлопченя брело тьмяною міською вулицею під ліхтарями, що ледь жевріли, і час від часу шморгало носом. 

У його голові все ще бухкала земля, яка падала на кришку обшитої чимось зеленим труни, шаруділи паперові квіти на штучному вінку, по яких вітер ялозив шовковою стрічкою з холодним написом «Мамі й бабусі від сина і внука», дзвеніли слова батька з інтонацією чи то жалю, а чи приреченості: «Тепер ти житимеш зі мною…», що різонули душу хлопчика по-живому.

«Зі мною» зовсім не означало, що вони житимуть з батьком удвох.

Максимові цього хотілося ще тоді, два роки тому, коли він, стоячи перед зачиненими дверима кухні з брудною чашкою з-під чаю, яку ніс поставити в посудомийку, ненароком підслухав розмову батька й бабусі. 

Татко скаржився, що втомився поратися сам.

Втомився готувати сніданки, розігрівати обід...

Дякуємо за вашу передплату онлайн!