АНТИДЕПРЕСАНТ

У мене багато заздрісників. І дуже прикро, що серед них – друзі та добрі знайомі. Якось колега, коли виливала свою душу перед нашою начальницею, сказала: 

– От чого в Аліни все виходить, а в мене нічого? Чому їй вдається досягати вершин, а мені – ні?

Я на це лише усміхнулася і перевела свій погляд від монітора комп’ютера на них. Інна, мабуть, забула, що, крім неї та начальниці, в кабінеті ще була я й мовчки виконувала свою роботу, а не розмінювалась на порожні балачки.

– У тебе теж усе буде так, як ти того захочеш, – намагалася підтримувати її начальниця, а потім узяла її під руку, й вони пішли в інший кабінет випити кави. А я знову опустила голову і працювала.

Тоді я була студенткою, наймолодшою в колективі. Рідко зустрічалася з людьми, які мені заздрять, й коли це вперше відверто почула, почала собою пишатис...