ТАЄМНИЦЯ АННИ

Є в моїй сімейній скарбниці одна історія, покрита таємницями минулого…

Кінець XIX століття, Херсонська губернія.

Жителі панського двору прокидалися разом із променями вранішнього сонечка і співом соловейка, який старанно витьохкував навпроти прочиненого віконця. Зеленіли луки й поля, куди сягало око. Працював люд, обробляв панську землю, доглядав худобу, молотив зерно, будував – тут вирувало життя.

Прокидалися млин і стайня з граційними кіньми, з кухні линув аромат свіжоспеченого хліба. Пан Карпенко виходив на світанку у двір, вітався з робочим людом та з Божою поміччю вирушав на будівельні роботи, то був напродчуд важливий час у його житті. Він почав будувати храм, сподівався, що, можливо, так Бог зглянеться над ними й подарує їм дитятко.

Анастасія, дружина пана, була вродливою жінкою. Струнка, русяве волосся хвильками спадало на плечі, завжди усміхнена, голос ніжни...