Історія з життя

Це було типове побачення з типовим хлопцем із типового сайту знайомств. Ми якийсь час обмінювалися повідомленнями, і він здавався мені непоганим... Помірно розумний, з непоганим гумором, не хам, не сексист, але... Нічого особливого. Без родзинки кекс, знаєте... Тому я вирішила зустрітися з ним, аби зацінити в реалі й ухвалити остаточне рішення.
Словом, ми сиділи в типовому кафе, пили типову каву, я колупала ложечкою типовий бісквіт, що на смак і на вигляд більше скидався на просочену сиропом губку. Та й розмова не клеїлася. Я відчувала, як шальки терезів схиляються до того, щоб різко згадати про термінову справу та ввічливо попрощатися.
– ...То ким ти працюєш? – долинуло до моєї свідомості.
– Ти вже запитував, і я відповіла. Відьмою.
– А серйозно?
– Та куди ж серйозніше?
– Дівчата часто так кокетують, ну знаєш, аби... набити собі ціну. Ніби я така таємнича, загадк...
Читайте усі приховані історії з життя за 1 грн
Газета "Життя" онлайн
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter