ПРАВИЛА БЕЗ ПРАВИЛ

– Ростику, тримай ложку правильно! – мамин голос не схиляв до заперечень. Ні, мама ніколи не сварила, не кричала, навіть навпаки, говорила притишено, але металеві нотки її зауваження спонукали зробити те, що вона вимагала.

Трирічний хлопчик зрозумів, що тримати ложку цілим кулачком – це неправильно. Тому взяв трьома пальчиками. Ось завтра в садочку їстиме так, як зручно, але вдома мусить бути правильно.

– Ростику, бери яблуко правильно!

Це означало, що треба взяти найменше, бо ж «велике ти не з’їси, лиш обгризеш».

Бабуся в селі навіть не дивиться на ті яблука – бери хоч найбільше або з цілої яблуні надгризи. Дитина мріє, коли опиниться в бабусиному садку.

– Ростику, морозиво ми виберемо правильне.

Тобто мама купить велике, яке вдома їстимуть ложечкою з креманки. А дитині хочеться з вафельного ріжка посеред вулиці.

Удома вся мами...