ПОБОЖНІ НЕВІСТКА І… СВЕКРУХА

Тетяна прикипіла вухом до Оксаниних слів… Вона ще першого дня їхнього знайомства зметикувала, що Оксана – жінка заможна, вловила під час розмови ні про що, начебто мають вони і якийсь бізнес…

Сама ж Таня із сім’ї багатодітної. Мабуть, саме одвічна потреба і сформувала її характер: життя дівчина вважала радше боротьбою за існування. Єдине – тоді ж обмовилась Оксана, що зустрічається вже довгий час її син із якоюсь дівчиною, переселенкою зі сходу. Сама ж Оксана дуже невдоволена тим, бо ж ця дівчина і нетутешня, і непоказна, і (а це чи не найважливіше!) не побожна… Якось розповідала: щойно приїхали ті переселенці-східняки до їхнього села, запросила вона, Оксана, те дівча з мамою і братом до себе на Святий вечір.

– То ще перехреститися вміли, а молитви не знали жодної… Тоді ж і познайомився з нею мій Олег, і від цього дня ніби світ йому зав’язався, начебто дівчат більше не було… – падкувала Оксана на долю сина.

У тій паломницькій подорожі Оксана й Таня були нерозлучні. Звісно ж, жінки обмінялись номерами телефонів, і після повернення менш як за тиждень Тетяна вже гостювала в Оксани вдома.

Хоча й Оксана, як кажуть, не ликом шита, але й сама не спам’яталася, як гостя переїхала ночувати до кімнати її сина… А коли приїхала в гості вдруге, то так і сказала, що назавжди, бо ж… при надії: чекають вони з Олегом дитину. Олько ходив трохи нахнюплений, але Оксана тоді чи не вперше зраділа, що син її такий нерішучий, бо ж інакше так легко і швидко не вдалось би Тетянці його обвести навколо пальця.

Зраділа тоді Оксана вперше і, мабуть-таки, востаннє, бо навіть менш як за тиждень після одруження новоспечена невістка запровадила в їхньому помешканні свої порядки: Олег і Таня складають гроші на свої потреби, бо ж вони молоді, їм більше всього потрібно, а оплачують комунальні послуги свекруха зі свекром, адже помешкання то їхнє… І харчі купують теж вони… Шматком хліба синові й невістці, сподівається вона, невістка, не дорікнуть.

Оксана – жінка, про яких кажуть: палець у рот не клади, але тоді таки змовчала. Хоча й була ошелешена від почутого. Терпець увірвався, коли вервечкою до Тані в гості потягнулись її родичі… Тижнями, а то й місяцями гостювали в тепер багатої Таньки…

Зовсім невдовзі стало відомо, що й не вагітна Тетяна… Ой, тоді Оксана бралася й виганяти невістку з дому. Але… Олько вступився за дружину! Ще більша лють охопила тоді Оксану: була впевнена, що приворожила вона її сина…

Так минув майже рік! У тих безкінечних сварках і криках свекруха невістці, а невістка свекрусі завжди згадують Господа… Лякають одна одну карою Божою, бо ж обидві богомільні! А ще кожна впевнена, що правда і Бог на її боці…

А це нещодавно в церкві оголосили, що організовують паломницьку подорож у Меджугор’є… Записались обидві: і Оксана, і Тетяна. Як жартують селяни, Оксана – шукати нову невістку, а Танька – нову свекруху…