ПАРI

ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS

«Навіть якщо припустити неприпустиме і уявити їх знову разом, навряд вона скаже йому, що кохає. Та й він тепер за жодних обставин не зізнається їй у коханні. Ще й у День усіх закоханих. Побили ж горщики! Цього разу, мабуть, навіки...» – гойдався у кріслі та зловтішно хіхікав пан Булкін В. М.

– Валентине Марковичу, добридень, – почулося у слухавці, – це Катруся.

Збентежений Булкін спустив на ніс окуляри:

– Хто-хто?

Він так розмріявся, а тут телефон дзвякнув – налякав, супостат.

– Ну той... пам’ятаєте, чотирнадцяте лютого? – дзижчав у вусі жіночий голос. – Торік цього самого дня ви загубили цуцика на нашій вулиці, а я його випадково знайшла. Так ми й познайомились. Ви ж казали, що не забудете... – тут її голос ніби перечепився об невпізнання і замовк.

– К...

Дякуємо!