НЕСПРАВЖНЯ ВЕСНА

ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS

Це була несправжня весна, а отже, підступна. Блідо-блакитне небо на заході розцяцьковане легковажними пухнастими хмарками, достоту як на дитячих малюнках. А на сході крізь щілини в сіро-білій суцільній завісі продирається сонце. Якщо постояти хвилин з десять, можна було пересвідчитися, що суцільна біло-сіра хмара розповзається клаптями, і кожен шматок, осяяний сонцем, отримує перламутрово-золотаву облямівку.

Майже безвітряно. Лиш де-не-де верховіття неквап­ливо гойдається, наче дерева балакають про щось потайне з небом і кивають на знак згоди. На розпатланих кущах розбазікались товсті синиці, поважні граки не копирсаються в опалому листі в пошуках торішніх схованих про запас горіхів – повмощувалися на гілках, майже відчувають тепло оманливого лютневого сонця. Майже… Під облупленим будинком сидить великий сіро-білий кіт. Будинок старий, початку минулого сторіччя, колись такі називали «чи...

Дякуємо!