З поштової скриньки
ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS
Христина Михайлівна впевнено вела свою малолітражку щойно прокладеною дорогою обласного значення. Курс тримала в місто за сотню кілометрів, та враз на роздоріжжі повернула голову ліворуч, а з нею автоматично й кермо. Звернула на польову дорогу, добряче гепнувшись на різкому перепаді нової дороги і зарослої споришем доріжки.
Від’їхала кілометрів зо три й зупинилася. Скільки років промайнуло відтоді, як вона ще юнкою востаннє бігла цією дорогою до баби Віри? Спершу привозили батьки, потім їхала сама, але на зупинці її чекали п’ятеро кузенів і кузин, з якими наввипередки бігли полем до бабиної хати, бо там уже парували вареники з вишнями. А також домашня локшина, варена на молоці, а ще малина з кисляком (слова «йогурт» іще навіть не існувало!), зелений, а згодом і червоний борщ, стручкова квасоля з часником... Окрім того, чай із цвіту липи, який сушився на горищі, молоді яблука й недозрілі горіхи в садку. З...
Дякуємо!
Читайте усі приховані історії з життя за 1 грн
Газета "Життя" онлайнЯкщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter