Війна і люди

Десь здалека голосно засвистіло, а за коротку мить уже близенько потужно диким скаженим звіром заревіло. Усе довкола перед очима Оленки несподівано і раптово почорніло… Мабуть, щось убивчо страшне від орків прилетіло. В очах жіночих потемніло. Оленка виразно почула, як щось важке міцно ударило, та так, що бетонний багатоповерховий будинок нараз сильно струсонуло. Умить усе довкола заіскрило, мовби пекуче сонце посеред зими вогнями засвітило. А на нижніх поверхах уже горіло.

З верхніх поверхів будинку з гуркотом падали бетонні панелі, меблі тріщали.

Люди, які були довкола будинку, з жахом тікали світ за очі і, як навіжені, голосно репетували. Чи то паніка серед людей була, чи то отак не по-людськи своєю смертельною чергою містами і селами йшла непрохана кривава війна – сиріч руска весна…

Крізь канонаду снарядів і страшенний гуркіт бетону Оленка материнським єством відчувала, як під уламками стіни десь унизу ш...