ДІТИ-КВІТИ

Софію Григорівну, вчительку історії, боялися не лише учні десятирічки, а й директор і сам інспектор з району. Про чоловіка та доньку нема що й говорити. Але її боялись саме тому, що була вимог­лива і до інших, і до себе, а ще справедлива й завжди казала правду в вічі.

Одній учениці принципово не поставила п’ятірку в атестат, ще й пояснила свій учинок на педраді: «Те, що вона донька голови колгоспу, не дає їй права вступати до інституту без іспитів, а, так би мовити, на пільгових умовах, з медаллю, якої вона не заслужила.

Чому діти, які мають четвірки в атестатах, змушені складати вступні іспити, а вона боїться? Якою буде репутація школи, коли виявиться, що наша медалістка тупіша за деяких трієчників?»

Голова колгоспу якось перестрів Софію Григорівну на вулиці, чемно запросив у кабінет і щільно зачинив двері. Що він почав говорити, невідомо. Але вчителька після хвилинної розмови підхопилася, відч...