ЧУЖИЙ ПЕРСТЕНИК

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Дні бігли за днями – сірі, однакові. Дім – робота, дім – робота… По суті, тільки робота, від ранку до ночі в офісі, а від ночі мало не до ранку вдома. Комп’ютер спивав її очі, і вони нестерпно пекли й боліли. Тетяна ж заспокоювала себе дурною фразою: «Таке життя». Хоч десь глибоко в душі розуміла, що життя таке, яким ми його будуємо. У ньому дуже мало таких речей, які від нас не залежать. Коли Тетяну тривожили такі думки, вона наполегливо відбивалась від них. Перемогти в тім двобої дівчині допомагав шопінг.

Сьогодні Тетяні було шкода себе, хотілося звільнитися з остогидлої фірми, припинити заробляти гроші «багатому дяді», як каже програміст Володя. Тож і попрямувала в ювелірну крамницю – саме це мало врятувати Тетяну від не­обдуманих учинків, депресії.

Передноворічне сяйво ілюмінацій розбивало вечірню темря...

Дякуємо!