БЕЗПУТНА МАТИ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Тетянка вийшла з крамниці й подумки все перерахувала: нічого не забула… Хліб білий, чорний, зефір – улюблений смаколик тата Бориса, а для них з мамою – цукерки.

Дівчинка повільно йшла додому. Взагалі можна було проїхати декілька зупинок, та ж така гарна погода. Вона пройде пішки.

Майже біля будинку її зупинила якась молода жінка. Дівчина відсахнулась: батьки не дозволяють їй розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.

Жінка приязно всміхнулася:

– Не бійся, Тетянко! Я тебе не скривджу. Ти мене не пам’ятаєш?

Таня уважно подивилась – похитала головою: ні. Хоча в обличчі ніби й щось знайоме: гарне личко, великі блакитні очі, довге хвилясте світле волосся.

– Шкода, що не пам’ятаєш… Я твоя старша сестра Галина, – і кивнула головою: – Он неподалік лавка, то, може, сядемо й поговоримо?

Дякуємо!