Павло Дуров склав заповіт, прагнучи захистити Telegram та "106 дітей"

Життєві історії

Засновник Telegram, мільярдер Павло Дуров, нещодавно повідомив, що склав заповіт, аби захистити не лише своїх дітей, а й саму компанію. В інтерв'ю французькому журналу Le Point він заявив: "Через захист свобод з'являється безліч ворогів, зокрема у могутніх державах. Я хочу захистити своїх дітей, а також компанію Telegram, яку заснував. Хочу, щоб Telegram назавжди залишився вірним цінностям, які я відстоюю".

40-річний Дуров зазначив, що його діти не отримають доступу до його статків протягом 30 років. За його словами, він бажає, щоб вони "жили як нормальні люди", навчилися довіряти одне одному, будували своє життя самостійно та "могли творити, а не залежали від банківського рахунку".

Він також додав несподівану подробицю щодо кількості своїх нащадків: за його словами, у нього 106 дітей. Шістьох він має від трьох жінок, а решта зачаті у 12 країнах світу через донорство сперми. Дуров наголосив, що спадщину отримають усі його діти. Він також повідомив, що один з його синів нещодавно народився, але Дуров пропускає перші місяці життя малюка, оскільки не може покинути Францію без дозволу.

Ці заяви про заповіт з'явилися на тлі серйозних юридичних проблем Дурова у Франції. 24 серпня 2024 року його затримали в аеропорту Ле-Бурже поблизу Парижа після прибуття з Азербайджану. Арешт відбувся за запитом французької прокуратури в межах розслідування кіберзлочинної діяльності.

Мільярдерові висунули звинувачення у сприянні злочинності, поширенні наркотиків і дитячої порнографії, а також у відмові співпрацювати з владою. 28 серпня його звільнили під заставу 5–6 мільйонів євро, зобов'язавши регулярно з'являтися в поліції та заборонивши залишати Францію. У березні 2025 року суд дозволив йому тимчасово повернутись до Дубаю.

Після арешту Telegram посилив модерацію, прибрав деякі спірні функції та налагодив співпрацю з правоохоронними органами, що може свідчити про бажання компанії владнати конфлікти з владою та уникнути подальших ускладнень.

Джерело: Le Point 

Історії з життя