МЕДОВИЙ ПРИСМАК ЩАСТЯ

ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS

Брунатний мед повільно стікав стінками дзбанка, наповнюючи його все більше і більше. Завитками розтопленої карамелі укладався і розтікався солодкий цілющий нектар, перемінюючись золотавими переливами у світлі вранішнього сонця. У повітрі витав незрівнянний аромат свіжого меду – вітковий, насичений, літній. Поміж легкими подувами вітерцю, шелестом дерев і далеким ґелґотанням гусей добре вчувався рівномірний бджолиний гул.

Олена заправила за вухо неслухняне пасмо золотавого волосся, обхопила обома руками дзбанок, іще раз окинула оком охайні вулики, що тут і там біліли посеред розмаїття квітів та трав, і неквапливо покрокувала до хати. Сьогодні знову йшла босоніж. Відчувала цілющу прохолоду роси, м’якість обважнілої за ніч трави, напивалася життєдайною енергією від землі. У кінці вузької звивистої стежки блакитними віконцями лагідно дивився на неї невеличкий будиночок. Потемнілі за роки дерев’я...

Дякуємо!