Історії з життя

ПЕРЕДПЛАТІТЬ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн
Настя з Михайлом сиділи на лаві під хатою, тримаючи на колінах натруджені руки. Сонце давно зайшло за обрій, вітер гнав опале листя. В стайні мукнула корова.
– Йду, Ласа, йду. Дай хвильку відпочити. Добре, що осінній день короткий, бо від важкої праці вже би й ноги простягнув. Якби той день був такий, як навесні, – 14 годин світла, то люди б з ніг падали від роботи, – Настя важко зітхнула.
– Добре кажеш, ади, лиш шеста година, а надворі ніч. Навесні цеї години лиш випускаємо корову на пашу, самі як не сапати, то косити. Восени інакше – менше роботи, – Михайло встав з лавиці.
– Дав би Бог невістку, хоч би зварила кілька картоплин – і вже було б легше. А внуки би пасли корову. Бо то таки тяжко в мої роки і в колгоспі робити, і вдома, – жінка теж піднялась.
Чоловік сів.
– Насте, чуєш, а може, нашо...
Дякуємо за вашу передплату онлайн!
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter


