Юлія Божик: «Олександр може приготувати будь-яку страву!»

Олександр та Юлія Божики – родина музикантів. Він – скрипаль-віртуоз та композитор, вона – піаністка і його перший критик. Разом вони створили сім’ю, виховують донечку та розвивають спільний гурт «Божик Бенд». Запитуємо, як одночасно встигають усе, хто найчастіше готує і чому в них удома завжди є кава та м’ясо.

– Пані Юлю, як ви зберігаєте стрункість?

– Мені складно обмежувати себе в їжі, адже я люблю смачно поїсти. Не вважаю себе надзвичайно стрункою, та, певне, це результат поєднання активного життя та доглядом за маленькою дитиною.

– Ви – артисти, публічні люди. Інколи влаштовуєте сімейний марафон здорового харчування?

Юлія:

– Раніше Олександр любив улаштовувати челенджі щодо харчування чи щодо якихось обмежень. Тепер у нас такого немає, просто намагаємося постійно харчуватись здоровою їжею. Щодня їмо м’ясо, овочеві салати. Стараємось уникати шкідливої їжі та замінювати солені соуси натуральним йогуртом.

Олександр:

– Бувало, я місяць не їв м’яса. Згодом не пив кави. Тепер відмовився від фаст-фуду. Щоправда, можемо себе потішити шкідливою їжею раз на місяць чи на два місяці. Проте стараємось цю їжу готувати вдома з якісних продуктів.

– Хто найчастіше готує?

Юлія:

– Здебільшого я, але Олександр може приготувати будь-яку страву, адже надаємо перевагу корисній їжі. Її готувати легко, на це не потрібно багато часу.

– Тепер сезон овочів, фруктів, зелені. Що є найчастіше на вашому столі?

Юлія:

– Найчастіше в нас є овочевий салат – ми дуже любимо мікс салату з помідором, огірком та фетою, заправлений оливковою олією та бальзамічним оцтом. Цей салат можемо їсти щодня. До нього додаємо запечену курку чи рибу. Також готуємо каші – любимо булгур, плов.

Олександр:

– Інколи дружина все-таки відводить час на приготування котлет: іде на ринок, обирає найкраще м’ясо, з якого смажить котлети та заморожує їх. Вони подобаються малечі.

– Без яких коронних страв у вас не минає жодне свято?

Юлія:

– Для друзів зазвичай готуємо смачні й прості страви. Святкування не минає без м’яса. Наприклад, любимо готувати курячі крильця під імбирним соусом або свинину з чорносливом. Інколи можемо приготувати лазанью.

– Що найбільш незвичне куштували під час гастролей чи подорожей?

Олександр:
– У Кореї їв традиційне для цієї країни собаче м’ясо. Я не знав, що це м’ясо собаки, мені сказали про це згодом. Також нас запрошували в ресторан та подавали нам набір рибних делікатесів. Непогані на смак. Потім мені розповіли, що одна маленька рибка коштує 150 доларів, отож вона мені ще більше сподобалась. До речі, нещодавно у США мені дуже припали до смаку жаб’ячі лапки, великі, смачні, під соусом, який подібний до «Песто». А ще напрочуд смачне м’ясо їв в Аргентині. Я не знаю, в чому секрет приготування. Нам принесли велику тарілку. Я думав, що все це нереально з’їсти, та воно просто тануло в роті.

– Які ідеї привезли додому чи намагалися знайти в Україні?

Олександр:
– У нас тепер дуже популярні ребра барбекю. Якось у Канаді я скуштував неймовірно смачні ребра – секрет у тому, що їх готував українець. Думаю, що в нас ті ребра були б надзвичайно популярними, адже в наших закладах у такій страві часом трапляється більше кісток, ніж м’яса.

– Кухню яких країн любите найбільше? Чому?

Юлія:
– Крім нашого традиційного борщу, любимо італійську кухню – салати з різними заправками, піцу, пасту.

Олександр:
– Я люблю шаурму, але в нас її готують з великою кількістю майонезу, шлунку від цього дуже важко. Тож ми готуємо її вдома й замінюємо майонез грецьким йогуртом, додаємо багато овочів та якісне м’ясо. Виходить значно смачніше та корисніше.

– Хто з вас більше любить готувати?

Олександр:

– Мене дружина завжди підколює тим, що я колись говорив: «Ми житимемо окремо, і я готуватиму щовечора, бо мені це подобається». Але так вийшло лише на словах. Життя склалось так, що вона наш основний кухар. Я готую вкрай рідко і так роблю несподіванки, приміром, можу купити на базарі рибу й запекти.

– У вашій родині кулінарія – це мистецтво чи обов’язок?

Юлія:
– Не скажу, що для мене це мистецтво. Це одна з домашніх справ, які я виконую. Я не фанатка приготування їжі, але нормально до цього ставлюся – не перетворюю на культ. У нас удома завжди є запечене м’ясо, але голубців я не кручу.

Олександр:
– Ще відіграє роль подавання їжі. До прикладу, наша донька може не їсти зі звичайної тарілки, але якщо страву гарно презентувати, дати їй улюблену ложку, вона відразу все з’їдає.

– Вашій донечці нещодавно виповнилося три роки. До якого харчування її привчаєте?

Юлія:
– Намагаємось, щоб вона споживала корисну їжу. Щодо обмежень, то до двох років я не додавала цукру до страв та не дуже їх солила. Звісно, льодяників та шоколаду до певного віку донька також не їла. Та вона має улюблений набір продуктів і не дуже охоче куштує щось нове, хоч стараємось їй щодня давати звичні страви та пропонуємо нові.

– Ви родом зі Львова. Які галицькі страви переважають у вашій родині?

Юлія:
– Пироги печу вкрай рідко, та ми часто варимо борщ. У нас є рецепт Сашкової мами, ми всі дуже його любимо. Це український борщ, але є свої таємниці приготування.

– Які смаки запам’ятали з дитинства?

Олександр:
– Моя мама дуже любила готувати перші страви. Мені аж захотілося повернути ті смаки з дитинства. Це були розсольник, капусняк, зелений борщ та помідорний суп. У нас було страв десять, які я обожнював. Радий, що наша донечка також любить їх.

Юлія:
– У нас також завжди мали бути перші страви. Коли приходила зі школи й раптом не було першої страви, то для мене це було потрясінням. Адже я так любила їх, що не уявляла життя без них. А ще дуже любила плов, різними способами приготовану картоплю.

– У вас не лише сім’я, а й спільний проєкт «Божик Дуо» (Bozhyk Duo). Як ви поєднуєте чи розділяєте роботу, побут, відпочинок?

Юлія:
– Працюємо тоді, коли вдається. Ще в нас є чудова підтримка – мої батьки. Коли потрібно, вони можуть з Вікусею посидіти. У цей час ми робимо якісь відео, записи. Рутинну роботу Олександр виконує вранці, коли Вікуся спить. Потім вона ще спить в обід і ми гуляємо вдень. Увечері з Вікусею може посидіти Олександр, а я маю час на музику. Тобто змінюємо одне одного.

Олександр:
– Вікуся нам не дуже дозволяє працювати вдома, адже вона любить, щоб усю увагу відводили їй. Та ми з дружиною маємо однакові погляди на життя, вміємо делегувати ролі. І тут основне – це повага та розуміння.

– Які напої постійно є у вашому помешканні?

Юлія:
– У нас завжди має бути кава. Навіть додатково є одна-дві пачки кави на випадок, якщо раптом закінчиться вранці. У нас є культ – на початку дня мусимо випити каву.

Олександр:
– Колекціоную великі горнятка з різних країн. Тому, коли п’ємо каву, згадуємо, де ми подорожували. Каву вранці готую я, коли дружина ще спить. А другу каву п’ємо разом. Упродовж дня стараємось пити багато води, а ввечері можемо собі дозволити келих вина.

Юлія:
– Переважно це українські чи італійські вина, любимо червоне сухе вино. Ми не дуже перебірливі.

Олександр:
– Основне, щоб вино було натуральне.

– Наприкінці невелике бліцопитування. Прошу вас продовжити речення. Найсмачніше, що я куштував (куштувала)…

Юлія:
– Мамин борщ після подорожі.

Олександр: 
– Солодощі після свого весілля.

– Щоранку готую…

Олександр: 
– Найзапашнішу львівську каву.

Юлія: 
– Спостерігаю, як чоловік готує каву, та готую сніданок для малечі.

– Робота надихає, коли…

Юлія: 
– Коли смачно поїм (усміхається – авт.).

– Улюблена страва…

Юлія: 
– Свіжа.

Олександр: 
– Бограч.

– Ідеальний день…

Юлія: 
– Сонячний, з рідними людьми.

Олександр: 
– Коли відпочиваєш і тобі ніхто не телефонує. Адже я не люблю розмовляти телефоном.

– Без докору сумління завжди…

Юлія:
– Виконую свою роботу.

Олександр:
– Дивлюся людям в очі.

– Мене найбільше дратує…

Юлія: 
– Лінь.

Олександр: 
– Коли люди пишуть про мене неправду.

– Мрію, щоб…

Юлія:
– Щоб люди сортували сміття. У мене вдома фактично своя станція з переробляння сміття (усміхається – авт.).

Олександр: 
– Щоб донечка знайшла правильний шлях у житті.

– Завжди варто…

Юлія: 
– Бути щирим зі собою та людьми. 

Олександр: 
– Не боятися ризикувати.

– Обожнюю в людях…

Юлія: 
– Чесність.

Олександр: 
– Позитив.

– Якби я мав (мала) необмежені можливості…

Юлія: 
– Зробила б так, щоб не було безпритульних тварин на вулиці.

Олександр: 
– Я б створив студію й записував багато своєї музики.

– Бажаю читачам газети "Дуже смачно!"…

Юлія: 
– Мріяти дуже обережно, адже мрії мають здатність здійснюватись.

Олександр: 
– Я завжди мріяв продавати газети, адже тоді ти маєш змогу прочитати, що хочеш. Отож бажаю всім читати багато якісної літератури!

Фото Юлії та Олександра Божиків
Інтерв’ю з архіву газети

РЕЦЕПТИ РОДИНИ БОЖИКІВ

Курячі крильця з медом

Інгредієнти: 1,5 кг курячих крилець; (на соус) 2 ст. л. меду, 2 ст. л. кетчупу, 2 ст. л. соєвого соусу, шматок кореня імбиру (завбільшки з великий палець).

Приготування. Усі інгредієнти на соус змішати блендером. Курячі крильця посолити, поперчити, викласти у форму для запікання та накрити. Якщо форми немає, можна викласти їх на деко і накрити фольгою. Запікати 45 хвилин за температури 180 градусів. Коли цей час мине, дістати крильця, змастити їх половиною соусу, накрити і поставити в духовку. Запікати 15 хвилин. Вийняти, змастити соусом, що залишився. Ще раз поставити в духовку, але вже нічим не накривати. Запікати 15 хвилин.

Корисна шаурма

Інгредієнти: куряче філе (грудинка), 2 лаваші, капуста і морква по-корейському до смаку, помідор, 150 г йогурту без додатків, кріп, часник, сіль, мелений чорний перець, паприка – все до смаку, 2 ст. л. олії.  

Приготування. Куряче філе помити й порізати маленькими шматочками. Додати сіль, перець, паприку. Обсмажити його в олії та протушкувати на маленькому вогні у сковороді. Поки філе смажиться, приготувати соус: до йогурту додати кріп, дрібно нарізаний часник та сіль. Порізати овочі. Лаваш змастити тонким шаром соусу. Викласти філе й овочі, полити соусом. Лаваш скрутити й обсмажити у сковорідці-гриль.

Борщ від родини Божиків

Інгредієнти: 2 л води, 400–500 г ребер, 4–5 картоплин, великий червоний буряк або 2 маленьких, морквина, 300 г капусти, 2–3 зубчики часнику, 3 цибулини, 2 ст. л. томатної пасти, сіль, мелений чорний перець, приправи, кріп, петрушка – все до смаку, половина лимона (або 0,5 ч. л. оцту).

Приготування. Поставити каструлю з водою на вогонь та вкинути у воду жменю петрушки (вона додає бульйону надзвичайного аромату). Коли вода закипить, покласти ребра і поварити 30 хвилин. Поки варяться ребра, поставити варитися буряки. Нарізати моркву, картоплю, капусту, а також два-три зубчики часнику та цибулю. За 30 хвилин вийняти зелень з бульйону, натомість покласти в нього нарізані моркву і картоплю. 
Поставити сковорідку на плиту розігріватися. За цей час буряки почистити і нарізати. У розігріту сковорідку влити олію та всипати цибулю. Коли вона підсмажиться, додати томатну пасту, посмажити ще три хвилини і зняти з вогню. У борщ покласти капусту, буряк і лавровий листок. За 15 хвилин вогонь зменшити до мінімуму. Додати засмажку, столову ложку цукру, перець, сіль, приправи, лимон або оцет, дрібно нарізаний часник та кріп. Ще трішки поварити.

Салат з курки та грибів

Інгредієнти: 2 курячі філе, 200 г маринованих грибів, 3–4 яйця, цибулина, 2 жмені волоських горіхів, 250 г майонезу, сіль, мелений чорний перець, олія – все до смаку.

Приготування. Куряче філе та яйця зварити. Охолодити і порізати кубиками. Підсмажити порізану цибулю. Горіхи також підсмажити у сковорідці й порізати. Змішати всі інгредієнти, приправити до смаку.

Баклажани із сиром

Інгредієнти: 2 баклажани, 200 г кисломолочного сиру, 100 г волоських горіхів, столова ложка сметани, зубчик часнику, кріп та сіль до смаку.

Приготування. Баклажани помити, порізати пластинами. Замочити їх у підсоленій воді, залишити в ній на 30 хвилин. Горіхи подрібнити в блендері та змішати із сиром, зеленню, сметаною і сіллю. Додати пропущений через прес часник. Баклажани обсмажити з обох боків, дати їм вистигнути. На кожну пластинку баклажана покласти трохи сирної маси та згорнути рулетиком.