Єві за сорок. Робота, сім'я і дім.

Двоє дітей, собака, бешкетник кіт.

В кухні акваріум, на підвіконнях - книжки -

вірші, молитви, казки...

І трохи сумно. Деколи весело. Й часто просто н і я к.

Ох, як підступно з людьми заграє швидкоплинний час.

Спершу з колоди у руки всі козирі - "Ось, тримай!".

Виграєш? Значить й надалі в житті завжди і за всяких умов перемагай.

Єва на стіл - королі та тузи.

Спробуй таку обіграй, обведи, обдури?!

Але як часто буває в житті:

фортуна не завжди на чиїйсь, лиш одній, стороні.

І замість карт - зовсім інша гра.

Шахи, приміром. Дві королеви і два короля.

Тут вже складніше - підступні ходи,

з пам'яті стерто...

Дві збиті тури, всі пішаки, офіцер, два коня...

Третя хвилина - й летить голова короля.

Так і в житті часто - шах і мат.

І озирнувшись - поле у чорний та білий квадрат.

То вам не смуги, що змінюють сльози на сміх.

Тут все складніше. Але Єва сідає за стіл...

Завжди сідає за гру, навіть якщо

Програно битву.

Життя - казино.

В Єви ж кредити.

Комусь заборговано просто слова.

І у потрібні моменти - підтримку, плеча.

В декого Єва забрала спокій та сон,

І нерозділену, але назавжди вічну любов.

І замість ніжності - крик, наче ніж.

Ріже, ламає, що вже й не болить.

Та і по грошах. Боргів - цілий міх.

Ну бо ж зарплата така... навіть котові й собаці - сміх.

Що за них купиш? Хіба лотерейний квиток.

Або ще трохи на підвіконня книжок...

Єві б глінтвейну і сигарет... Але ж сини. Кіт, акваріум, пес...

Ніби й не личить?! Хоча всеодно.

Ніч. Світло фар. Тихе німе кіно...

***

Єва розкриє долоню, а там

- черва. Затертий із часом

- туз.

Продовжує Єва сама зі собою

гру.