Світлана Климовська: «Захоплююся кондитерським мистецтвом та навчаю цього інших»

Життєві історії

Світлана Климовська: «Захоплююся кондитерським мистецтвом та навчаю цього інших»

Світлана Климовська – відома українська кулінарка, яка розвиває свій сайт та блог у соцмережах. До того ж вона професійно захоплюється фотографією їжі, яку демонструє підписникам на своїх сторінках. Ще Світлана вивчає історію української кухні. Вона поділилася своїми улюбленими рецептами, розповіла про шлях у кондитерську діяльність та дала поради початківцям.

– Світлано, ви з дитинства захоплюєтесь кулінарією? 

– Моя баба Шура дуже-дуже смачно готувала, і я любила за нею спостерігати, але в мене не було бажання це повторити.

– А як тоді ви почали готувати десерти на замовлення?

– Спонукала до цього не надто романтична історія. Після того, як у 28 років мені поставили діагноз «хвороба Стілла» – автоімунне захворювання, яке вважають невиліковним, – моє життя кардинально змінилося. У той період я була дуже налякана, не розуміла, що зі мною відбувається. До того ж мене звільнили з роботи, позбавивши будь-якого стабільного прибутку. І в цей складний період моєму чоловікові спала на думку ідея. Він на диск записував для мене кулінарні передачі Джеймі Олівера і Марти Стюарт, щоб якось покращити мені настрій. Я, можна сказати, поринула в цей світ, вивчаючи кулінарію. Згодом ми почали шукати інгредієнти на базарах та експериментувати з приготуванням страв удома. Ми щось запікали, готували салати. Потім я почала готувати обіди на замовлення, але мені все-таки подобалося приготування десертів, хоч я їх спершу боялася випікати. Так я стала домашнім кондитером, яким працювала орієнтовно п’ять років.

– Пам’ятаєте своє перше замовлення? 

– Здається, спекла свій перший торт для сестри – «Чорний ліс» із шоколадними бісквітами, вишнею і кремом, а згодом я зареєструвалась в інстаграм, мабуть, це був 2015 рік, і викладала туди свої роботи. На моїй сторінці була ніби вітрина. Я готувала і все це публікувала. Так мені написала жінка і замовила для своєї мами торт. Я точно пам’ятаю, що це були шоколадні бісквіти. Це сталося восени, тому я пофарбувала крем у помаранчевий колір, як декор використала виноград, хурму та інші фрукти і полила це все шоколадом.

– Чи замовляли у вас щось незвичне? 

– Ну, якщо брати окремо цікаві замовлення, то це, звісно, весільні торти. І я брала лише ті, які потрібно було декорувати живими квітами. Наприклад, якось наречена замовила торт з півоніями. Він був напрочуд гарний.

– А яке замовлення було найбільшим? 

– Одна медична компанія замовила близько 200 пасок, щоб подарувати всім працівникам та партнерам. Кожна паска була запакована індивідуально. Підготувати це замовлення мені допомагала мама мого чоловіка. Разом із нею ми впоралися вчасно, і на це замовлення було витрачено близько тижня. 

– Цікаво також дізнатися, як ви вирішили створити свій блог? 

– Десь 2019 чи 2020 року, під час пандемії COVID-19, оскільки всі були вдома, я, як домашній кондитер, вирішила розважити своїх підписників та допомогти їм, організувавши онлайн майстер-клас з приготування бісквітного торта. Ми готували тоді все з нуля. Бісквіти, полуничну начинку, крем. Потім збирали та декорували наш торт. І вийшло просто чудово. Мені сподобалася комунікація з людьми, і так поступово я перейшла до ведення кулінарного блогу.

– Чи є у вашого блогу концепція?

– Я вважаю, що концепція змінюється з розвитком особистості, яка веде свій блог. На теперішній час я публікую рецепти, які вдаються з першого разу. Вони смачні, легкі та мають гарний вигляд. Цим я хочу заохотити людей, які хочуть почати готувати, щоб вони не боялися і зробили перший крок у цьому напрямку. 

– А де ви зазвичай черпаєте натхнення для своїх рецептів? 

– Я люблю спостерігати, гуляти, дивитися на гарні світлини. Також мене надихають природа, книги, спілкування з людьми. У всьому можна знайти щось цікаве або важливе для себе. Наприклад, якось я побачила алею з яблуневим цвітом, а згодом приготувала торт з яблучною начинкою та декором у вигляді цвіту яблуні. Він був неймовірно смачний, а декор відповідав його внутрішньому змісту. У такі моменти я розумію, що натхнення можна знайти скрізь. 

– Розкажіть, чи є у вас улюблений десерт? 

– Улюбленого немає, все залежить від настрою та ситуації. Дуже люблю все дегустувати, але надам перевагу шоколадним десертам, адже шоколад – це моя слабкість. Люблю його в будь-якому вигляді. 

– А десерти яких країн вам найбільше до вподоби, крім українських?

– Я куштую місцеві страви в кожній країні, яку відвідую. Для мене це важливо, адже це додає натхнення для моїх рецептів та розширює мій кулінарний світогляд. Мені дуже подобається Португалія. Я вже була там двічі. Їх національні тістечка, паштейш, такі прості, але неймовірно смачні. Їсти їх можна щодня. Також люблю випічку у Відні: булочки, вироби з листкового тіста. 

– Ви вже близько чотирьох років захоплюєтеся фуд-фотографією? Розкажіть, як розпочався ваш шлях у цій сфері.

– Я звернула увагу на фотографію ще тоді, коли була домашнім кондитером. Тоді в соцмережах був тренд – створювати всі свої публікації в одному стилі. Предметна фотографія теж була неймовірно популярною. Все це мене захоплювало, тому я вирішила відвідати майстер-клас з інстаграму. Там нам розповіли, як ефективно вести свій акаунт у цій соціальній мережі, а потім ми мали практичну частину. В кожного з нас було багато квітів, різноманітне тло, солодощі, кава, і ми вчилися робити фотографії на телефон. Потім нам показували, як обробляти ці світлини. На цьому заході була гостя, фотографиня Анна Ремарчук, до якої я наважилася підійти, показала їй свій акаунт і попросила в неї відгук. Анна Ремарчук сказала фразу, яка змінила моє життя: «Ви можете випікати найкращі торти у світі, але якщо не зможете їх гарно сфотографувати, то ніхто про них не дізнається, тому що саме фотографія покаже людям, що цей торт гарний і смачний». Це надихнуло мене почати робити фуд-фотографії, і я зосередилась на вивченні цієї теми докладніше.

– Які труднощі у вас тоді були? 

– Спочатку я не розуміла, як все працює, тому вирішила піти на навчання. Це був найкращий варіант, щоб зменшити ризик помилок. Я відвідувала майстер-класи з мобільної фотографії, щоб освоїти композицію, світло і ракурси. Потім перейшла на майстер-класи з фуд-фотографії, де вже вивчала всі процеси докладніше. Хоча я й досі навчаюся. 

– Як ви прийшли до рішення створити вже сайт, а не блог? 

– Всі зміни відбуваються в період криз, вони можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. От якось мені здалося, що мені тісно в інстаграмі. Я хотіла більше можливостей для публікацій та поширення інформації. До того ж у мене накопичилося багато рецептів, а в інстаграм їх незручно шукати. Так виникла ідея створення власного сайту, де я могла б розбити рецепти на рубрики й додати інформацію та описи. Це зробило б процес пошуку комфортнішим для користувачів. Хоча спочатку я відкинула цю ідею через повномасштабне вторгнення, згодом я вирішила не відмовлятися від неї. У мене з’явилася мета – створити сайт з якісним україномовним контентом. Це також допомогло мені залишатися у фокусі.      

                                                       
– А чому ви вирішили зробити сайт двомовним? 

– З огляду на те, що тепер багато людей виїхало за кордон, я вирішила зробити сайт українською і англійською мовами. Я дуже вдячна всім, хто допоміг із цим. Чимало читачів з-за кордону поширює мої статті серед своїх друзів. До того ж у мене є окрема рубрика «Українська кухня» для тих, хто цікавиться українською кулінарією, а також англійська її версія. Так мій сайт виконує свою місію, допомагаючи популяризувати українську культуру та кухню у всьому світі.

– Ви також цікавитеся темою української традиційної кухні, книги колекціонуєте. Розкажіть, чому ви рішили це робити.

– Я цим захопилася, бо просто для себе цікаво дізнатися, якою насправді була українська кухня, адже період голоду, воєн та окупації дуже багато забрав. Хоч я глибоко не вивчаю і не досліджую ці питання, але часто цікавлюся ними на екскурсіях, багато мені просто розповідають люди, показують, дарують рецепти. 

– Чи видозмінюєте ви традиційні рецепти, які вам дають люди?

– Якщо в мене є змога поліпшити смак, я використовую сучасні інгредієнти, але не вважаю це відходженням від традицій, адже, якби в наших бабусь була можливість і був доступ до більшого асортименту продуктів, я впевнена, вони б їх використовували. А оскільки наші бабусі жили, вважайте, у закритому середовищі, то готували з того, що було.

– Ви розповідали, що любите відвідувати різні міста України та куштувати там різні страви. Розкажіть про ту, яка вразила вас найбільше. 

– Якось, подорожуючи Франківщиною, я скуштувала гуцульські голубці. Вони мене вразили. Згодом мама моєї подруги навчила мене готувати цю страву. Також я власноруч готувала банош та кулешу. Це було неймовірно цікаво.

– Ви родом із Чернігівської області. Розкажете про традиційні страви свого регіону, які вам подобаються? 

– Моя бабуся, яку звали Шура, вміла дивовижно смачно готувати, її випічка була неперевершена. Баба завжди розпалювала піч і пекла в ній пиріжки з різноманітними начинками: з маком, сиром, іноді з вишнями. Також у бабусі була особлива форма для печі, яка називалася «бляха», і баба пекла неймовірно смачний пиріг з дріжджового тіста з маковою начинкою, прикрашений різноманітними візерунками нам на день народження. На кожен пиріг бабуся з тіста викладала ім’я і вік того, хто святкував день народження. Це напрочуд приємні спогади з дитинства. 
У нашій місцевості також готували вареники на парі з ягід: полуниці, малини, вишні. Це була неймовірно смачна та популярна страва, особливо в сезон ягід. Ще одна улюблена страва – голубці зі свіжої капусти, приготовані в печі. 

– Які поради ви могли б дати людям, які хочуть стати кондитерами?

– Основна порада полягає в тому, щоб не боятися припускатися помилок, бо вони є найціннішим досвідом, який сприяє зростанню і розвитку. Помилки допомагають зазирнути в середину процесу і зрозуміти його краще. Також раджу навчатися, адже це розширює світогляд. До того ж важливо цікавитись суміжними спеціальностями, що сприяє формуванню власного стилю і загальному розвитку. Пам’ятайте, не буде другого шансу справити враження на клієнта, тому використовуйте лише якісні продукти, які зроблять ваші страви неперевершеними і принесуть задоволення. Якщо ви приготуєте торт і він буде смачний, то до вас звернуться ще, ще й ще. 

– Наприкінці невеликий бліцопитування. Продовжте, будь ласка, речення. 

– Моє хобі…

– Фуд-фотографія, флористика, кондитерська справа, кулінарія. Тому що моє хобі є моєю професією. 

– Я часто передивляюся…

– Світлини. 

– Моє улюблене кулінарне шоу – …

– Джеймі Олівера. 

– Кухня для мене – …

– Це медитація, це спосіб самовираження і спосіб спілкуватися зі світом. 

– Якби я мала необмежені можливості…

– Я б створила власну кулінарну студію в центрі Києва. Вона була б багатофункціональною, з різноманітними майстер-класами і з вітриною для замовлення випічки. Мала б такий свій кулінарний простір. 

– Бажаю всім читачам…

– Втілювати всі ідеї, які у вас з’являються, не відкладати їх на потім. 

Фото з архіву Світлани Климовської

Історії з життя