ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ. ГАЗЕТА «ЖИТТЯ»
55Історії з життя
Життєві історії з газети «Життя» — правдиві історії з життя та історії кохання українською.
Наближалося Різдво. Люди, наче мурахи, метушилися містом і скуповували все, що потрібно на свята. Звідусіль лунали веселий сміх і віншування. Такий передсвятковий настрій навколишніх дуже дратував Максима. Чому всі радіють, коли в нього таке горе? Щоправда, його дід казав, що справжнє горе буває лише тоді, коли хтось помирає. Та хіба старенький міг знати, що буває щось значно гірше, ніж відхід у потойбіччя?
Максим затягнувся цигаркою, сподіваючись, що куріння допоможе йому приглушити розпач. Та крізь димову завісу ще чіткіше бачив образ Наді. Вона з докором дивилася на нього, немов запитуючи його: «Чому все так сталося?». Жбурнувши недопалок, юнак заплющив очі, щоб прогнати від себе це марево. Але все було даремно… Надя. Надійка. Надія. Надія Максима на щось краще в його житті. Але навіть її він не зміг уберегти, зруйнував усе, що могло б бути між ними. Зламав чуже життя...
Максим був одним із синів відомого можновладця. Здавалося, долю хлопця та його брата-близнюка Остапа вирішили із самого їхнього народження. Татко відразу подбав, щоб його діти пішли у престижну приватну школу, а після її закінчення Максим із братом поїхали навчатися за кордон. Юнак ніколи не знав нестатків, батько завжди виконував усі його забаганки, варто було лише зателефонувати татусеві.
Літні канікули Максим зазвичай проводив в Україні. Жодні курорти світу не могли замінити йому краси Карпат і шуму гірських річок. Там, у невеличкому селі, мешкала його бабуся Оля, мамина мати, для якої він був завжди Максимком, а не сином відомої особи. Вона була завжди привітною і усміхненою. Все життя бабця та дідусь працювали в колгоспі. Тож на себе та свою сім’ю звикли заробляти важкою працею. Бабуся Оля не раз повертала здивованому зятеві чималі грошові перекази, кажучи, що не потребує їх. Від дармових грошей вона намагалася відучити й онуків.
– Гроші потрібно заробляти чесною працею, – повчала старенька. – Аби сумління не гризло...
Щоб якось вижити в період інфляції (грошей у зятя принципово не брала), почала здавати в оренду кімнату. Крім немалих прибутків, мала ще й цікаве спілкування з туристами. Тож коли на її обійсті влітку з’явилася молода та балакуча Надя, радості старенької не було меж. Дівчина навчалася у великому місті, і поїздка в таємничі Карпати була для неї майже казкою. Тоді ж до бабусі приїхав і Максим. Він познайомився з Надійкою, і його відразу вразила її щирість, доброта, які віддзеркалювалися в блакитних очах дівчини. Ще ніхто не подобався Максимові так, як Надія. Щоб якось зацікавити собою, він почав замовляти з міста розкішні букети квітів і солодощі. Та дівчина відмовлялася від них, кажучи, що радість спілкування полягає не в цьому.
Всі спроби Максима якось привернути увагу до себе зазнали фіаско. Наді зовсім не подобалася поведінка хлопця – багатенького синочка відомого батька, який заздалегідь знає, що дівчина належатиме йому. А Максима це дуже дратувало. Тож, коли Надя вже вкотре зігнорувала його залицяння, вирішив вдатися до батькових методів. А полягали вони в тому, що «те, чого не візьмеш задарма, візьмеш за гроші. А якщо не допомагає, то силою».
...Для хоробрості Максим заліз у бабусин погріб і налив собі самогону. Коли доза подіяла, він відчинив вікно в кімнаті Наді й тихенько пробрався всередину. Побачивши Максима, дівчина дуже перелякалася. Він затиснув їй рот долонею і почав шепотіти, що все буде добре і вона ніколи нічого не потребуватиме. Надя пручалася, плакала, проте це лише розлютило татусевого синочка, і він ударив її. Дівчина впала, вдарилася головою об ніжку ліжка і знепритомніла.
Коли Надія отямилася, то побачила на столі багато грошей. Виявляється, з нею розрахувалися! Як із якоюсь закордонною повією…
Цієї миті дівчині захотілося померти. Та якась невидима сила змусила її зібрати речі й поїхати геть... Тепер Карпати вже не здаватимуться Наді такими романтичними…
Максим прокинувся пополудні. У нього дуже боліла голова і шуміло у вухах, однак він змусив себе підвестися з ліжка та поволі почовгав до кухні. За столом сиділа бабуся, яка тримала в руках аркуш паперу.
– Що це? – запитав Максим.
– Записка від Наді, – відповіла старенька.
– А де сама Надя?
– Поїхала. Пише, що дякує за все, але має невідкладні справи в місті. Просить пробачення за те, що не попрощалася.
У Максима потемніло в очах. Він уявив, що «ота дівка» може піти зараз у міліцію і накапати на нього. Татусь не пробачить йому цього! Довго не думаючи, Максим пішов телефонувати батькові…
Надю викликали в міліцію – звинуватили у звабленні сина високопосадовця, щоб потім його шантажувати… Яке зваблення? Який шантаж? Дівчина хотіла закричати, щоб позбутися болю, який стільки часу ятрив її душу. Та натомість написала розписку, що не має жодних претензій до громадянина М.
Про відвідини міліції дізналися і в університеті. Татусь подбав про це. І Надійку відрахували з вишу за аморальну поведінку. Ректор, добрий знайомий батька Максима, навіть скликав спеціальні збори.
Удома на дівчину щодня сипалися материні докори. Не витримавши цього, Надя новорічної ночі вкоротила собі віку…
…Максим ішов вулицею… та копав перед собою пляшку з-під «спрайту». Вона не допомогла йому. Як і випите спиртне. Вчора зателефонував батько і повідомив, що «дівуля пішла на той світ», тож він може спати спокійно. Та чому ж йому не спиться? Адже Максим не думав, що все закінчиться саме так... Адже Надія йому подобалася... Що ж тепер робити? Як жити далі? Піти за нею «туди» і попросити в неї пробачення? Ні... Прощення потрібні на землі...
…За рік високопосадовця, депутата Верховної Ради госпіталізували із серцевим нападом. Навіть непритомним у кареті швидкої допомоги він так міцно стискав у руці лист, що медики так і не змогли дістати зі скручених пальців зім’ятий аркуш паперу.
...То був лист він сина. Максим писав, що на Різдво прийняв постриг. Тепер він брат Богдан.
Читайте нові життєві історії та історії кохання щотижня — ексклюзивні авторські новели українською.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
