Спогади любові
Для розлуки півжиття – замало,
Стільки в ній безсоння і мовчань.
Все було і раптом… відтривало.
Світ поглинув, наче сонна твань.
Снам сьогодні тісно в узголов’ї,
Зорі учать зоренят літати…
Для такого спогаду-любові,
Для розлуки півжиття – багато.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

