Напишіть свій мейл, щоб створити акаунт

Використайте вісім малих або великих літер і додайте будь-який один символ

Павло Зібров: «Дуже люблю готувати щось смачненьке на багатті»

Люди

30 грудня
207

Мій садок – моя гордість, де все вирощено власноруч.

Павло Зібров: «Дуже люблю готувати щось смачненьке на багатті»

Павло Зібров – відомий український співак, композитор, автор пісень та народний артист України. Величезну популярність він здобув завдяки відомій багатьом українцям пісні «Хрещатик». Павло Миколайович і далі активно працює, пише пісні, музику, виступає з концертами та допомагає Збройним силам України. Співак розповів про традиції, яких дотримується його родина під час Різдвяних свят, поділився рецептом своєї улюбленої страви на святковому столі та розповів про творчі плани на 2023 рік.

 

– Ви на сцені ще з 1986 року, тож чи імпонує вам те, як стрімко розвивається музична сфера?

– Все розвивається в цьому світі, і музика також. Останнім часом, зокрема після повномасштабного вторгнення, відбувся значний сплеск нової української музики, що мені дуже подобається. Я сам пройшов довгий шлях розвитку, і мені імпонує такий стрімкий темп. Завжди є щось нове: креатив, нові мелодії, вірші, нові імена, нові течії. Для мене все це надзвичайно цікаво, адже я цим живу. 


 – Тепер з’явилося дуже багато нових виконавців, які співають українською, слухаєте їх? 


– Потроху стежу за новинками, але тепер таке велике розмаїття всього, що іноді мені не вистачає часу. Слухаю і старших колег, і молодь. З нових виконавців мені подобається KOLA та SHUMEI. У них гарні голоси та проникливі пісні, які торкають струн серця. Втім, є багато того, що мені незрозуміло в різних жанрах. Однак на кожен товар, як то кажуть, є свій покупець, і я вважаю, що це чудово, коли є різноманіття, адже тоді ти маєш змогу знайти саме те, що тобі до вподоби. 


– Яку музику слухаєте в повсякденному житті? Часто вмикаєте свої треки?


– Люблю закордонних виконавців: гурт «Chicago», Tom Jones, Salvatore Adamo і попгурт «ABBA». Ба більше, мені дуже до душі інструментальна музика без слів. Коли ти її слухаєш, ніби поринаєш з головою в себе та відпочиваєш. Щодо своїх пісень, то я їх співаю, проте не слухаю.


– Як це – бути відомим? Якби ви мали змогу це змінити, то зробили б це?


– Бути відомим – це величезна відповідальність та багато обов’язків, але для мене це й велика радість. Моя музика торкається кожної струни душі, може заспокоїти в певні моменти, породити емоції мажорних чи мінорних моментів, додати драйву чи бути поштовхом до дій. Отож ні, я нічого не хотів би змінювати у своєму житті. Я радий, що можу ділитися з людьми своєю творчістю. 


– Ви раніше розповідали, що до вас доволі часто підходять фанати, хочуть зробити з вами фото або взяти у вас автограф. Наскільки ця ситуація змінилась після 24 лютого?


– Люди й досі підходять, і це дуже приємно. Я з великим задоволенням переказую привіт рідним чи даю автограф. До того ж після 24 лютого багато людей підходять і впізнають мене не лише в Україні, а й за її межами. 


– Ви ведете різні соціальні мережі. Як часто стикаєтесь із хейтом та як на нього реагуєте?


– Авжеж, я не можу подобатись усім, і це абсолютно нормально. У людей зараз різний емоційний стан, і вони часто хочуть вихлюпнути на когось негативні емоції. Нерідко відомі люди потрапляють їм під гарячу руку, але якщо хтось переходить на особисті образи, тоді він автоматично потрапляє в бан. Я вважаю, що не потрібно нікому нічого доводити. Якщо ж це конструктивна критика, то, звичайно, беру її до уваги й обговорюю з близькими. Проте мені насправді поталанило, адже на мої соціальні мережі здебільшого підписуються люди, які знають, шанують і люблять Павла Зіброва. 


– Бути співаком загалом – не надто легка робота, адже часто шалений графік, багато концертів, зйомок. Як ви харчуєтесь під час роботи?


– Зазвичай, коли є переїзди та насичені дні, то я зловживаю їжею швидкого харчування. На щастя, рятують фрукти, які зручно брати із собою. Завжди снідаю і стараюсь виділяти в графіку час на нормальний обід, вечерю ж можу пропустити. У дні без концертів, зйомок та переїздів харчуюсь тричі на день і разом із родиною вечеряю. 


–  Хто у вашій сім’ї зазвичай готує? Якщо ви, то що любите готувати? Якщо дружина, то яка з її страв вам найбільше подобається?


– У нашій родині все залежить від ситуації. Частіше готую я, дуже люблю щось смачненьке на багатті. В мене у дворі є шашличниця і тандир. Готувати на свіжому повітрі – це суцільне задоволення! До цього заняття не підпускаю нікого. Дуже люблю чарувати над бігусом, а мій узбецький плов з м’ясом чотирьох видів – пальчики оближеш! Тут маю свій секрет: обов’язково додаю до страви зіру (спецію, яка неймовірно популярна на Сході).


– Ви маєте гарний вигляд. Як вам вдається підтримувати себе у формі? 


– У спортзал я ніколи не ходив. Натомість багато рухаюся на свіжому повітрі, бо живу в приватному будинку. У нас великий садок, город, поряд – ліс, ставок, а ще собака, який мене впродовж дня декілька разів вигулює. Донька назвала нашу улюбленицю Габріеллою, але я її зву Горпиною, бо вона – східноєвропейська вівчарка українського походження. Татова дівчинка!


– Ви дотримувалися коли-небудь дієт?


– На щастя, такого досвіду в мене не було. Якщо потрібно трохи схуднути, то зменшую порцію та кількість вуглеводів (солодощів, хліба), зазвичай мені цього цілком достатньо.


– В одному з нещодавніх інтерв’ю ви показували свій город та сад. Помітно, що ви дуже любите працювати в них. Звідки любов до цього заняття? І скільки часу доводиться відводити городу?


– На цю тему можу говорити годинами. Мій садок – моя гордість, де все вирощено власноруч. У ньому є безліч фруктових дерев на будь-який смак. Цього року з екзотичних з’явилися розкішна магнолія, два види хурми й інжирне дерево. Я все роблю сам, помічники тут мені не потрібні, бо я сільський хлопець. Знаю, коли треба обприскати чи підживити. В дитинстві в нас також був свій садок і городи. Мама мене багато чого навчила. Якщо чогось не знаю, то шукаю потрібну інформацію в інтернеті. Якщо говорити про час, то я не відслідковую, скільки його витрачаю, адже все роблю із задоволенням.


– Також ви згадували, що любите різноманітні варення, джеми, особливо з грушею. Готуєте їх самостійно? 


 – Так, наша родина обожнює варення. Мої улюблені – груша, айва та кизил, а ще неймовірно смачне асорті з найбільшого врожаю року (ожина, лохина і полуниця). Всю консервацію, джеми та варення нам робить наша Галя, колишня няня Діани. Вона з нами завжди на зв’язку, вже наче член родини. Галя просто обожнює це заняття. Найважливіше – виростити, зібрати врожай і відвезти їй, а далі вже вона чарує. Виходить надзвичайно смачно. 


– Що завжди є у вашому холодильнику?


 – У нашому холодильнику завжди є свіжі овочі, сало, кисломолочний сир, різна консервація з фруктів та овочів з мого саду і городу. Також риба та м’ясо. Обов’язково самогонка і заморожені вареники. 


– Ваша сім’я – донька та дружина – працює разом із вами. Часто сваритесь через робочі моменти?


– У нас бувають різні погляди на якісь речі, бувають суперечки, але ми завжди знаходимо компроміс. Я гадаю, що рідна людина (дружина, брат, донька) має зовсім іншу мотивацію в роботі. Хоч хто б що казав, але рідні за тебе завжди більше переживають, вони зацікавлені у твоєму успіху більше, ніж у грошах, а це вкрай важливо. Тож я надзвичайно щасливий, що моя родина – моя команда! 


– Як уважаєте, в чому запорука щасливого подружнього життя?


– Бути одним цілим, кохати одне одного, бути одне для одного вірними та надійними друзями. Важливо мати спільні зацікавлення та мету, довіряти одне одному, вміти пробачати, знаходити компроміси, слухати та бути почутим.


– Який подарунок з дитинства на День святого Миколая вам найбільше запам’ятався? 


–  Мій тато був майстром на всі руки. Він мав деревообробний станок та інколи майстрував нам з братом на ньому іграшки. Найбільше мені запам’яталися коник і візок до нього. У дитинстві мені дуже подобалось ними бавитися.


– Незабаром Різдвяні свята. Ви вже вирішили, за яким календарем святкуватимете?


– Зазвичай святкуємо з родиною, тому разом вирішуватимемо, проте плануємо переходити на новий календар.


– Чи є у вашій родині особливі традиції щодо святкування Різдва?


– Раніше після Нового року ми завжди їздили в Дубай, ходили в той самий ресторан, де була різдвяна програма та різноманітні вишукані страви, і святкували з друзями та рідними. Безперечно, карантин і, на жаль, війна внесли свої корективи, і останніми роками ми з родиною святкуємо Різдво вдома. 


– Ви разом готуєте святкові страви?


–  Так, на Різдво готують усі: дружина, донька, я. І гості зазвичай із собою приносять смаколики. Наша няня готує смачну кутю, я тушкую фірмового кролика у сметані, Маринка відповідає за закуски та салати, а Діанка – за солодке. 


– Ходите/ходили колядувати?


– Мабуть, лише в дитинстві, зараз уже ні. Але це добра традиція, думаю, що вона повернеться в наше життя. 


– Чи проводитимете ви цього року корпоративи? 


–  Цього року корпоративів значно менше, є онлайн-запити. Люди хочуть трохи відволіктись, отримати позитивні емоції, і це нормально. Ми всі працюємо задля перемоги України, з кожного концерту, корпоративу частину коштів переказуємо на ЗСУ та людей, які постраждали від війни.


– 2022 рік для всієї країни видався нелегким, однак чи можете ви згадати щось добре, що за цей час відбулося?


–  Війна дуже об’єднала український народ, показала позитивні сторони людей та відсіяла непотрібне. Ми ще раз переконалися в тому, який сильний український народ, яка потужна наша армія та які згуртовані й незламні українці. Цього року в мене вийшли нові пісні: «Я так хочу додому», «Дівчата ЗСУ», «Мертві орки не гудуть», а незабаром буде ще два нові треки. Мене тішить, що українськомовного контенту стало значно більше, чимало виконавців зараз розкрились та мають шалений успіх. Цього року були й гарні моменти в житті кожного, можливо, їх було менше, ніж зазвичай, але вони були, і про них теж потрібно пам’ятати.


– Які ваші творчі плани на 2023 рік? Що цікавого від вас очікувати?


–  Як я вже згадував, планую випустити нові пісні. В одній із них я освідчуватимусь у любові нашій квітучій та незламній неньці, а інший трек – це переклад мого російськомовного хіта «Женщина любимая». Автор перекладу, Василь Кредо, зміг передати всі почуття оригіналу, і вийшло надзвичайно проникливо. Я вірю, що наступного року нас чекає перемога, і я з радістю напишу переможну пісню, неодмінно реалізую плани щодо свого ювілейного концерту, який мав відбутися цього літа, та запланую великий тур містами України й деокупованими територіями.


– Наприкінці невелике бліцопитування. Продовжте, будь ласка, речення.

– Їжа, яку я б не з’їв ні за яких обставин, – …

– Китайська кухня, де їдять собак, комах чи інших створінь.

– Якби я міг обрати лише одного виконавця/гурт, який би слухав до кінця свого життя, то це були б…

– Tom Jones та гурт «Chicago».

– Нещодавно мене розсмішило…

– Коли мене назвали Іво Бобулом.

– Між самотністю та великою кількістю людей оберу…

– Велику кількість людей.

– Найкращий рік у моєму житті…

– Всі роки унікальні та найкращі.

– Вдома мене називають…

– Татко, Павло.

– Мій найромантичніший учинок – …

– Поголив вуса, думав, що здивую, а виявилось, навпаки – спав місяць на дивані.

– Улюблена страва за різдвяним столом – …

– Бігус.

– Я більше люблю…

– Готувати і вручати подарунки.

– Парфуми, якими я зараз користуюсь, – …

– «One million» Paco Rabanne.

– Найщедрішою в нашій родині є…

– Собака Габбі.

– Бажаю всім читачам…

– Мирного неба, теплих домівок, кохання, міцного здоров’я, віри в наші ЗСУ та власні сили і якнайшвидшої перемоги! 

 



 

Автор: Софія ХОМИШИН

Газета "Дуже смачно!"

Прочитайте усі приховані історії за 1 грн.
Читати Storriss
Ви вже є предплатником?

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter