Квентін Тарантіно назвав «Голодні ігри» прямим плагіатом «Королівської битви»

Життєві історії

Дворазовий лауреат премії «Оскар» Квентін Тарантіно має певну тверду і, як завжди, відверту думку щодо франшизи «Голодні ігри» (The Hunger Games), яка зібрала мільярд доларів і стала культурним феноменом.

Під час недавнього інтерв'ю в подкасті The Bret Easton Ellis культовий режисер прямо звинуватив «Голодні ігри» у плагіаті японського фільму 2000 року «Королівська битва» (Battle Royale). Тарантіно регулярно додавав цей японський фільм, заснований на однойменному романі автора Кошуна Такамі 1999 року, до свого особистого списку улюблених фільмів усіх часів, що робить його думку особливо вагомою та пристрасною.

«Я не розумію, як японський письменник не подав до суду на Сюзанну Коллінз за кожну її кляту річ», — заявив Тарантіно, висловлюючи своє глибоке обурення. «Вони просто зірвали цю чортову книгу. Дурні книжкові критики не збираються дивитися японський фільм під назвою «Королівська битва», тому ці дурні книжкові критики ніколи не звертали на неї уваги».

Режисер «Кримінального чтива» продовжив: «Вони говорили про те, що це найоригінальніша чортова річ, яку вони коли-небудь читали. Щойно кінокритики побачили фільм, вони сказали: «Що за чорт? Це просто "Королівська битва", тільки з рейтингом PG!»» Тарантіно натякнув на те, що рейтинг PG-13 «Голодних ігор» зробив його більш доступним для масової американської аудиторії, натомість оригінальний японський фільм відомий своєю брутальністю та високим віковим рейтингом.

Подібності між двома антиутопічними історіями давно порівнюють, із часів, коли перша частина «Голодних ігор», на чолі з Дженніфер Лоуренс, вийшла 2012 року.
Обидві історії мають надзвичайно схожі центральні передумови, засновані на примусових смертельних змаганнях, що їх організувала тоталітарна влада. Очевидна схожість сюжету, враховуючи елементи підлітків-учасників, примусового насильства та виживання в ізольованому середовищі, завжди була джерелом суперечок.

Сюзанна Коллінз, яка написала книги «Голодні ігри», раніше рішуче заперечувала, що її серіал був заснований на «Королівській битві». Вона пояснила походження своєї ідеї випадковим перемиканням каналів між реалітітелебаченням та репортажами про війну.

«Я ніколи не чула про цю книгу чи про цього автора, доки не здала свою книгу», – сказала вона The New York Times 2011 року. «У той момент мені про це згадали, і я запитала свого редактора, чи варто мені її прочитати. Він сказав: «Ні, я не хочу, щоб цей світ був у твоїй голові. Просто продовжуй те, що ти робиш»». Це рішення, хоча й було ухвалене, щоб зберегти оригінальність її бачення, лише посилило підозри критиків, таких як Тарантіно.

https://www.hollywoodreporter.com/

Історії з життя