Колін Фаррелл та Джессі Баклі розповіли про силу болю в кіно

Життєві історії

Цього року два видатні ірландські актори, Колін Фаррелл та Джессі Баклі, представили світові глибокі психологічні ролі в літературних адаптаціях. Фаррелл у «Баладі про дрібного гравця» втілив образ наркозалежного в Макао, а Баклі у стрічці «Гамнет» зіграла Агнес Шекспір, яка переживає смерть сина. Під час спільної бесіди для проєкту Variety актори майже миттєво перейшли на рівень щирої емоційної взаємодії, обговорюючи, як мистецтво допомагає проживати найважчі моменти життя.

Фаррелл зізнався, що перегляд «Гамнета» о третій годині ночі залишив його «розбитим навпіл». Він був приголомшений тим, з якою гідністю у фільмі досліджується біль втрати дитини. «Я просто не думав, що кіно може бути настільки надзвичайним», — поділився актор. Натомість Баклі зазначила, що саме в цьому полягає суть сторітелінгу: дозволити частинам душі, які занадто важко тримати в собі, вирватися назовні через творчий «клапан». Вона наголосила, що спільний досвід творення змушує її почуватися максимально пробудженою.

Розмова торкнулася і перших кіновражень, які сформували акторів. Для Фаррелла таким фільмом став «Близькі контакти третього роду» Стівена Спілберга. Попри науково-фантастичний сюжет, маленького Коліна шокувала реалістична дисфункція сімейної динаміки на екрані. Це був перший раз, коли він відчув себе менш самотнім, побачивши елементи власного життя в кіно.

Джессі Баклі розповіла, що в її родині не було телевізора до підліткового віку, тому її першим шоком стала аматорська вистава «Ісус Христос — суперзірка». Семирічна дівчинка була настільки впевнена в реальності розп'яття, що матері довелося вести її за лаштунки, аби познайомити з живим актором. Саме це поєднання двох реальностей — трагічної правди та акторської магії — стало для неї головною загадкою професії. Фаррелл підсумував, що робота актора — це змога поділитися всією любов’ю чи болем зі спільнотою, роблячи світ трохи більш співчутливим.

https://variety.com/

Історії з життя