КЛАНЯЮСЯ ВАШІЙ РОДИНІ, ОЛЬГО ПЕТРІВНО!

Ольга Петрівна Погоріла (Гейко) – це також моя родичка. У нас спільний прапрадід – Гулий Назарій Несторович. Наші прабаби Оксана і Меланія – рідні сестри. Мою, Оксану зі Станіславчика, забрав гейсинський парубок Розуменко Гаврило Степанович. Так-так, той самий – перший власник збереженого вітряка в селі, який мусив силою повертати кохану, що втекла до батьків.

Її, Меланію, станіславчицьку також, узяв за дружину тамтешній хлопець Погорілий Євтух.

Можливо, хтось і скаже, що це вже дуже далекі родичі, але я так не думаю.

Ольга Петрівна – мені сестра в третіх. Так українці величають цю спорідненість. А це кров рідна, яка не водиця.

Вона народилася 1946 року після Другої світової війни, тієї страшної, що забрала життя мільйонів українців. Брати Павло і Віктор за декілька років після неї на світ з’являться.

Батько їхній, наш учитель військової підготовки Петро Маркіянович, усю війну пройшов і повернувся додому живим з дружиною Марією Ільківною, яка була на тій війні медсестрою.

Він вижив, а його молодший брат Григорій, якого, молодюсінького, забрали відразу після випуску в червні 1941 року на війну, загинув. Не повернувся з війни і їхній батько Погорілий Маркіян Євтухович. 19 Погорілих з-поміж 146 загиблих – лише з одного українського села, мого рідного села Станіславчик! Яка страшна цифра!

А ще ж деякі з тих, що повернулися, бо забрали 226 чоловіків, померли відразу після війни від ран і контузій. Як два рідненькі братики моєї незабутньої бабусі Марини Марківни. Вони також Погорілі, бо бабуся з цього славного роду. Погорілий Григорій Маркович та Погорілий Андрій Маркович.

А ще ж забрали в ненаситну тодішню Германію сестричку Петра Маркіяновича Клаву Погорілу. Вашу тіточку, Ольго Петрівно. Повернулася, хвалити Бога, і я її добре пам’ятаю.

Чи ж міг хоч на хвилину уявити Петро Маркіянович, мій дорогий учитель і родич, що на нас нападуть нащадки тих, які пліч-о-пліч воювали з українцями проти фашистів німецьких?!

Чи ж могло б йому і в найстрашнішому сні наснитися, що внук його дочечки Олі, внук Сергійко (Краснов Сергій Васильович) загине біля українського Бахмута влітку 2022 року, захи...