Ольга Петрівна Погоріла (Гейко) – це також моя родичка. У нас спільний прапрадід – Гулий Назарій Несторович. Наші прабаби Оксана і Меланія – рідні сестри. Мою, Оксану зі Станіславчика, забрав гейсинський парубок Розуменко Гаврило Степанович. Так-так, той самий – перший власник збереженого вітряка в селі, який мусив силою повертати кохану, що втекла до батьків.
Її, Меланію, станіславчицьку також, узяв за дружину тамтешній хлопець Погорілий Євтух.
Можливо, хтось і скаже, що це вже дуже далекі родичі, але я так не думаю.
Ольга Петрівна – мені сестра в третіх. Так українці величають цю спорідненість. А це кров рідна, яка не водиця.
Вона народилася 1946 року після Другої світової війни, тієї страшної, що забрала життя мільйонів українців. Брати Павло і Віктор за декілька років після неї на світ з’являться.
Батько їхній, наш учитель військ...
Читайте усі приховані історії з життя за 1 грн
Життєві історії онлайнЯкщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter