ГРІХИ ВІЛЬНІ Й НЕВІЛЬНІ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Кінець червня видався несподівано спекотним. Ледачий вітер зачепився за верхівку дядькової черешні та й так і залишився між смарагдового листя аж до самісінького вечора. Чекав, сердешний, поки спека спаде. Десь неподалік втомлено гудів самотній джміль, заблукав, мабуть, поміж тітчиних півоній.

Тітка, скільки її пам’ятаю, визнавала тільки ці квіти і рясно засадила кущами квітник перед вікнами. Півонії були білі, з поодинокими рожевими мазками, і, звісно, темно-вишневі. Спершу на кінці гілки надималася світло-зелена бульбашка – пуп’янок, тоді бульбашка лускала, і кущ тріумфально демонстрував світу новонароджену квітку. Тітка тішилася кожній, наче новонародженому внукові. У сортах не тямила, зай­вого не мудрувала, і росли її півонії, як собі знали. Та певне, що почувалися незле, бо ж рясно квітнули щороку.

Дядько, користуючись спекою, міг законно побайдикувати. Тож сидів на порозі, мела...

Дякуємо!